ФАРМАКОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ:

фармакодинаміка. Цетиризин, метаболіт гідроксизину, є потужним селективним антагоністом периферичних H₁-рецепторів. У дослідженнях зв’язування з рецепторами in vitro не спостерігалося значної спорідненості з іншими рецепторами, окрім H₁-рецепторів.
Окрім антагоністичного впливу на H₁-рецептори, цетиризин зумовлює антиалергічну дію: у дозі 10 мг 1 або 2 рази на добу препарат інгібував пізню фазу міграції клітин, які беруть участь у запальній реакції (переважно еозинофілів), у шкірі та кон’юнктиві осіб з атопією, яким вводили антиген.
У дозах 5 та 10 мг цетиризин інтенсивно інгібує виникнення пухирців та почервоніння, спричинених дуже високими концентраціями гістаміну у шкірі, хоча співвідношення з ефективністю не встановлено.
Застосування цетиризину в пацієнтів з алергічним ринітом і таким супутнім захворюванням, як БА (від легкої до помірної за тяжкістю), у дозі 10 мг 1 раз на добу покращувало стан при симптомах риніту та не впливало на функцію легень, підтверджує безпеку застосування цетиризину хворим на БА легкого та помірного ступеня тяжкості.
Застосування цетиризину у високій дозі 60 мг/добу протягом тижня не спричиняло статистично значущої пролонгації інтервалу Q–T.
При прийомі у рекомендованих дозах цетиризин покращував стан пацієнтів із цілорічним та сезонним алергічним ринітом.
У дітей віком від 5 до 12 років толерантності до антигістамінної дії цетиризину (пригнічення виникнення пухирців та почервоніння) не спостерігалося. Якщо лікування цетиризином припинити після повторного прийому, реактивність шкіри до гістаміну відновлюється протягом 3 діб.
Фармакокінетика. Цетиризин виявляє лінійну кінетику при дозуванні від 5 до 60 мг.
Абсорбція. Рівноважна C_max цетиризину в плазмі крові становить майже 300 нг/мл і досягається протягом 1±0,5 год. Розподіл фармакокінетичних параметрів, таких як C_max у плазмі крові та AUC, є однорідним. Об’єм абсорбції цетиризину не зменшувався при одночасному прийомі з їжею, хоча швидкість абсорбції знижувалася. Біодоступність подібна при застосуванні цетиризину у формі р-ну, капсул або таблеток.
Розподіл. Видимий об’єм розподілу цетиризину становить 0,5 л/кг маси тіла. Зв’язування з білками плазми крові — 93±0,3%. Цетиризин не впливає на зв’язування варфарину з білками крові.
Метаболізм. Цетиризин не зазнає екстенсивного метаболізму при першому проходженні.
Виведення. Приблизно ⅔ дози цетиризину виводиться у незміненому вигляді із сечею. Кінцевий T_½ становить приблизно 10 год. При застосуванні у добовій дозі 10 мг протягом 10 днів кумуляції цетиризину не спостерігалося.
Окремі групи пацієнтів.
Пацієнти з порушенням функцій печінки. У пацієнтів із хронічними захворюваннями печінки (гепатоцелюлярний, холестатичний та біліарний цироз) після прийому 10 або 20 мг цетиризину у разовій дозі спостерігалося збільшення T_½ на 50% та зниження кліренсу креатиніну (КК) на 40% порівняно зі здоровими добровольцями. Корекція дозування пацієнтам із порушенням функцій печінки необхідна лише тоді, коли у пацієнтів одночасно наявне і порушення функції нирок.
Пацієнти з порушенням функцій нирок. Фармакокінетика цетиризину була подібною у пацієнтів із легким ступенем порушення функцій нирок (КК >40 мл/хв) та у здорових добровольців. У пацієнтів із помірним ступенем порушення функцій нирок спостерігалося збільшення T_½ у 3 рази та зниження КК — на 70% порівняно зі здоровими добровольцями. У пацієнтів, яким проводився гемодіаліз (КК 7 мл/хв), після застосування 10 мг цетиризину перорально спостерігалося збільшення T_½ у 3 рази та зниження КК на 70% порівняно зі здоровими добровольцями. Цетиризин погано виводиться при гемодіалізі. Пацієнтам із порушенням функцій нирок помірного ступеня необхідно коригувати дозування цетиризину. Застосування препарату у пацієнтів із тяжким ступенем порушення функцій нирок протипоказане.
Пацієнти літнього віку. Після разового перорального застосування цетиризину у дозі 10 мг T_½ у цих пацієнтів збільшувався майже на 50%, а КК знижувався приблизно на 40% порівняно з особами молодшого віку. Зниження КК цетиризину було пов’язане з послабленою функцією нирок.
Діти. T_½ цетиризину становив майже 6 год у дітей віком 6–12 років та 5 год у дітей віком 2–6 років. У дітей віком від 6 до 24 міс цей показник скорочений до 3,1 год.

ПОКАЗАННЯ:

– симптоматична терапія назальних та очних симптомів сезонного та цілорічного алергічного риніту;
– симптоматична терапія хронічної ідіопатичної кропив’янки.

ЗАСТОСУВАННЯ:

спосіб застосування. Лікарський засіб призначений для перорального застосування. Таблетки слід ковтати, запиваючи 1 склянкою води.
Дозування. Дорослі. Лікарський засіб слід застосовувати у дозі 10 мг (1 таблетка) 1 раз на добу.
Педіатрична популяція
Діти віком від 6 до 12 років. Лікарський засіб слід застосовувати у дозі 5 мг (½ таблетки) 2 рази на добу.
Діти віком від 12 років. Лікарський засіб слід застосовувати у дозі 10 мг (1 таблетка) 1 раз на добу.
Дітям із порушенням функцій нирок дозування коригувати індивідуально, залежно від значення КК пацієнта, віку та маси тіла.
Пацієнти літнього віку. За умови нормальної функції нирок у таких пацієнтів немає необхідності в корекції дози.
Пацієнти з порушенням функцій печінки. У цих пацієнтів немає необхідності в корекції дози. Пацієнтам з порушенням функції печінки та нирок рекомендується коригувати дозування лікарського засобу (див. нижче Пацієнти із порушенням функції нирок).
Пацієнти з порушенням функцій нирок. Не існує підтверджених документально даних щодо співвідношення ефективність/безпека для пацієнтів із порушенням функції нирок. Оскільки цетиризин головним чином виділяється нирками, у разі, якщо не може бути застосовано альтернативне лікування, дозування має бути індивідуальним, залежно від стану функцій нирок. Слід за нижченаведеною таблицею відкоригувати дозу відповідно до інформації.

Стан функції нирок	Швидкість клубочкової фільтрації, мл/хв	Доза та частота
Нормальна функція	≥90	10 мг 1 раз на добу
Легкий ступінь порушення	60–<90	10 мг 1 раз на добу
Помірний ступінь порушення	30–<60	5 мг 1 раз на добу
Тяжкий ступінь порушення	15–<30 не потребують діалізу	5 мг 1 раз на 2 доби
Термінальна стадія ниркової недостатності	<15 потребують діалізу	Протипоказано

Діти. Застосування лікарського засобу у формі таблеток не рекомендується у дітей віком до 6 років, оскільки ця лікарська форма не дає змоги проводити необхідну корекцію режиму дозування.

ПРОТИПОКАЗАННЯ:

– гіперчутливість до діючої речовини, інших допоміжних речовин лікарського засобу, до гідроксизину або будь-яких похідних піперазину в анамнезі;
– термінальна стадія ниркової недостатності (швидкість клубочкової фільтрації <15 мл/хв).

ПОБІЧНА ДІЯ:

відомо, що цетиризин при застосуванні в рекомендованих дозах має незначний побічний вплив на ЦНС, що включає сонливість, підвищену втомлюваність, запаморочення та головний біль. У деяких випадках повідомлялося про парадоксальну стимуляцію ЦНС.
Хоча цетиризин є селективним антагоністом периферичних H₁-рецепторів та майже не чинить антихолінергічної дії, повідомлялося про поодинокі випадки виникнення утруднення сечовипускання, порушення акомодації ока, сухості у роті.
Повідомляли про випадки порушення функції печінки, які характеризувалися підвищеними рівнями ферментів печінки, що супроводжувалися підвищеним рівнем білірубіну. Зазвичай стан нормалізувався після припинення прийому препарату.
Повідомлялося про такі побічні реакції, які виникали під час досліджень цетиризину, не менше ніж у 1% пацієнтів:
з боку психіки — сонливість;
з боку нервової системи — запаморочення, головний біль;
з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння — фарингіт;
з боку травного тракту — біль у животі, сухість у роті, нудота;
загальні порушення — підвищена втомлюваність.
Хоча з точки зору статистики сонливість виникала частіше, ніж у групі плацебо, у більшості випадків вона була легкого або помірного ступеня. Як і під час проведення інших досліджень, результати об’єктивних досліджень підтвердили, що прийом рекомендованої добової дози не спричиняє негативного впливу на повсякденну діяльність у здорових досліджуваних.
Повідомлялося про такі побічні реакції, які виникали під час досліджень цетиризину, не менше ніж у 1% дітей віком від 6 міс до 12 років:
з боку психіки — сонливість;
з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння — риніт;
з боку травного тракту — діарея;
загальні порушення — підвищена втомлюваність.
Під час застосування цетиризину також повідомлялося про розвиток нижченаведених побічних реакцій. Побічні реакції вказані за класами систем органів згідно з MedDRA (Медичний словник термінів для регулятивної діяльності) та за частотою: дуже часто (≥1/10); часто (≥1/100, <1/10); нечасто (≥1/1000, <1/100); рідко (≥1/10 000, <1/1000); дуже рідко (<1/10 000); невідомо (частоту неможливо визначити за наявними даними).
З боку системи крові та лімфатичної системи: дуже рідко — тромбоцитопенія.
З боку імунної системи: рідко — реакції гіперчутливості; дуже рідко — анафілактичний шок.
З боку метаболізму та харчування: невідомо — підвищений апетит.
З боку психіки: нечасто — ажитація; рідко — агресивність, сплутаність свідомості, депресія, галюцинації, безсоння; дуже рідко — тик; невідомо — суїцидальні думки, нічні жахи.
З боку нервової системи: нечасто — парестезія; рідко — судоми; дуже рідко — дисгевзія, дискінезія, дистонія, синкопе, тремор; невідомо — амнезія, порушення пам’яті.
З боку органа зору: дуже рідко — порушення акомодації, нечіткість зору, мимовільні рухи очного яблука.
З боку органа слуху та рівноваги: невідомо — вертиго.
З боку серця: рідко — тахікардія.
З боку травного тракту: нечасто — діарея.
З боку гепатобіліарного тракту: рідко — порушення функцій печінки (підвищення рівня трансаміназ, ЛФ, γ-глутамілтрансферази та білірубіну); невідомо — гепатит.
З боку шкіри та підшкірної клітковини: нечасто — свербіж, висипи; рідко — кропив’янка; дуже рідко — ангіоневротичний набряк, місцеві медикаментозні висипи; невідомо — гострий генералізований екзантематозний пустульоз.
З боку скелетно-м’язової системи та сполучної тканини: невідомо — артралгія, міалгія.
З боку нирок та сечовивідної системи: дуже рідко — дизурія, енурез; невідомо — затримка сечі.
Загальні порушення: нечасто — астенія, нездужання; рідко — набряк.
Обстеження: рідко — збільшення маси тіла.
Після припинення застосування цетиризину повідомлялося про випадки інтенсивного свербежу та кропив’янки.
Повідомлення про підозрювані побічні реакції, що виникли після реєстрації лікарського засобу, дуже важливі. Це дає змогу постійно спостерігати за балансом користь/ризик лікарського засобу. Працівників системи охорони здоров’я просять повідомляти про будь-які підозрювані побічні реакції через національну систему повідомлень.

ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ:

антигістамінні засоби, у тому числі цетиризин, пригнічують відповідь на шкірну алергічну пробу, тому перед її проведенням прийом препарату слід припинити за 3 дні до дослідження (період виведення).
Повідомлялося про розвиток свербежу та/чи кропив’янки після припинення застосування цетиризину, навіть якщо раніше ці симптоми не спостерігалися. У деяких випадках вони можуть бути інтенсивними, що потребує відновлення прийому цетиризину. Симптоми повинні зникнути після початку повторного лікування.
При застосуванні цетиризину в терапевтичних дозах не виявлено клінічно значущих взаємодій з алкоголем (при рівнях алкоголю у крові 0,5 г/л). Проте у разі вживання алкоголю під час застосування лікарського засобу слід дотримуватися обережності.
Лікарський засіб застосовувати з обережністю у пацієнтів, схильних до затримки сечі (пошкодження хребта, гіперплазія передміхурової залози), з епілепсією, ризиком виникнення судом.
Лікарський засіб містить лактозу, тому пацієнтам із рідкісною спадковою непереносимістю галактози, лактазною недостатністю або порушенням всмоктування глюкози-галактози не слід його застосовувати.
Застосування у період вагітності чи годування грудьми
Період вагітності. Проспективно зібрані дані для цетиризину щодо результатів вагітності не вказують на потенційну токсичність для матері або плода/ембріона. Дослідження на тваринах не вказують на прямий або непрямий шкідливий вплив на вагітність, ембріональний/фетальний розвиток, пологи або постнатальний розвиток. У період вагітності препарат слід застосовувати з обережністю.
Період годування грудьми. Цетиризин проникає у грудне молоко у концентраціях, що становлять 25–90% концентрацій у плазмі крові залежно від проміжку часу після його застосування. У період годування грудьми препарат слід застосовувати з обережністю.
Фертильність. Доступні дані про вплив на фертильність людини обмежені, проте негативного впливу на фертильність не виявлено. У дослідженнях на тваринах не виявили негативного впливу на фертильність.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами чи роботі з іншими механізмами. Об’єктивне визначення здатності керувати транспортними засобами, латентності сну та здатності працювати на складальному конвеєрі не показало клінічно значущого впливу цетиризину при застосуванні у рекомендованій дозі 10 мг.
Пацієнтам, які керують транспортними засобами або працюють з іншими механізмами, не слід перевищувати рекомендовані дози та варто враховувати реакцію власного організму на лікарський засіб.
Пацієнтам, які відчувають сонливість, слід утриматися від керування транспортними засобами або роботи з іншими механізмами.

ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ:

виходячи з фармакокінетики, фармакодинаміки та показників толерантності цетиризину, виникнення будь-яких видів взаємодій при прийомі цього антигістамінного засобу малоймовірне.
Зокрема дослідження взаємодії лікарських засобів не показали ні фармакодинамічної, ні будь-якої суттєвої фармакокінетичної взаємодії при одночасному прийомі із псевдоефедрином або теофіліном (400 мг/добу).
Рівень абсорбції цетиризину не знижується при вживанні їжі, хоча швидкість абсорбції зменшується.
Одночасний прийом цетиризину з алкоголем або іншими депресантами ЦНС у чутливих пацієнтів може спричинити додаткове погіршення уваги та порушення працездатності, хоча цетиризин не потенціює ефекту алкоголю (при рівнях алкоголю у крові 0,5 г/л).

ПЕРЕДОЗУВАННЯ:

симптоми, що спостерігалися після суттєвого передозування цетиризину, в основному пов’язані із впливом на ЦНС або з ефектами, що можуть вказувати на антихолінергічну дію. Побічні реакції, про які повідомлялося після прийому дози, що перевищувала щонайменше у 5 разів рекомендовану добову дозу, включають сплутаність свідомості, діарею, запаморочення, підвищену втомлюваність, головний біль, нездужання, мідріаз, свербіж, неспокій, седацію, сонливість, ступор, тахікардію, тремор, затримку сечовипускання.
Лікування. При передозуванні слід проводити симптоматичну та підтримувальну терапію. Можна провести промивання шлунка. Діаліз не є ефективним методом для виведення цетиризину. Специфічний антидот цетиризину невідомий.

УМОВИ ЗБЕРІГАННЯ:

при температурі не вище 25 °С у недоступному для дітей місці.

Роліноз таблетки, вкриті плівковою оболонкою 10 мг, Уорлд Медицин (Україна, Київ)

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

РОЛІНОЗ

(ROLINOZ)

Склад

діюча речовина: цетиризин;

1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить цетиризину дигідрохлориду 10 мг;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна; лактоза, моногідрат; кремнію діоксид колоїдний безводний; натрію крохмальгліколят (тип А); магнію стеарат;

плівкове покриття: Opadry^® II White 85F18422 (спирт полівініловий, титану діоксид (E 171), макрогол, тальк).

Лікарська форма

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості: довгасті таблетки, вкриті плівковою оболонкою від білого до майже білого кольору, з розподільчою рискою з обох боків.

Фармакотерапевтична група

Антигістамінні засоби для системного застосування. Похідні піперазину. Код АТХ R06A Е07.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Цетиризин, метаболіт гідроксизину, є потужним селективним антагоністом периферичних H₁-рецепторів. У дослідженнях зв’язування з рецепторами іn vitro не спостерігалося значної спорідненості з іншими рецепторами, окрім H₁-рецепторів.

Окрім антагоністичного впливу на H₁-рецептори, цетиризин чинить антиалергічну дію: у дозі 10 мг 1 або 2 рази на добу цетиризин інгібував пізню фазу міграції клітин, які беруть участь у запальній реакції (переважно еозинофілів), у шкірі та кон’юнктиві осіб з атопією, яким вводили антиген.

У дозах 5 мг та 10 мг цетиризин інтенсивно інгібує виникнення пухирців та почервоніння, спричинених дуже високими концентраціями гістаміну у шкірі, хоча співвідношення з ефективністю не встановлено.

Застосування цетиризину пацієнтам з алергічним ринітом та таким супутнім захворюванням як бронхіальна астма (від легкої до помірної за тяжкістю), у дозі 10 мг 1 раз на добу покращувало стан при симптомах риніту та не впливало на функцію легень, підтверджує безпеку застосування цетиризину хворим на бронхіальну астму легкого та помірного ступеня тяжкості.

Застосування цетиризину у високій добовій дозі 60 мг протягом тижня не спричиняло статистично значущої пролонгації інтервалу QT.

При прийомі у рекомендованих дозах цетиризин покращував стан пацієнтів із цілорічним та сезонним алергічним ринітом.

У дітей віком від 5 до 12 років толерантності до антигістамінної дії цетиризину (пригнічення виникнення пухирців та почервоніння) не спостерігалося. Якщо лікування цетиризином припинити після повторного прийому, реактивність шкіри до гістаміну відновлюється протягом 3 діб.

Фармакокінетика.

Цетиризин проявляє лінійну кінетику при дозуванні від 5 мг до 60 мг.

Абсорбція

Рівноважна максимальна концентрація цетиризину у плазмі крові становить майже 300 нг/мл і досягається протягом 1 ± 0,5 години. Розподіл фармакокінетичних параметрів, таких як пікові концентрації у плазмі крові (C_max) та площа під кривою (AUC), є однорідним. Об’єм абсорбції цетиризину не зменшувався при одночасному прийомі з їжею, хоча швидкість абсорбції зменшувалася. Біодоступність подібна при застосуванні цетиризину у формі розчину, капсул або таблеток.

Розподіл

Видимий об’єм розподілу цетиризину становить 0,5 л/кг. Зв’язування з білками плазми крові — 93 ± 0,3%. Цетиризин не впливає на зв’язування варфарину з білками крові.

Метаболізм

Цетиризин не зазнає екстенсивного метаболізму при першому проходженні.

Виведення

Приблизно ²/₃ дози цетиризину виводиться у незміненому вигляді із сечею. Кінцевий період напіввиведення становить приблизно 10 годин. При застосуванні у добовій дозі 10 мг протягом 10 днів кумуляції цетиризину не спостерігалося.

Окремі групи пацієнтів

Пацієнти з порушенням функцій печінки

У пацієнтів з хронічними захворюваннями печінки (гепатоцелюлярний, холестатичний та біліарний цироз) після прийому 10 мг або 20 мг цетиризину у вигляді разової дози спостерігалося збільшення періоду напіввиведення на 50% та зниження кліренсу на 40% порівняно зі здоровими добровольцями. Корекція дозування пацієнтам із порушенням функцій печінки необхідна лише тоді, коли у таких пацієнтів є одночасно і порушення функції нирок.

Пацієнти з порушенням функцій нирок

Фармакокінетика цетиризину була подібною у пацієнтів із легким ступенем порушення функцій нирок (кліренс креатиніну вище 40 мл/хв) та у здорових добровольців. У пацієнтів із помірним ступенем порушення функцій нирок спостерігалося збільшення періоду напіввиведення у 3 рази та зниження кліренсу — на 70% порівняно зі здоровими добровольцями. У пацієнтів, яким проводили гемодіаліз (кліренс креатиніну 7 мл/хв), після застосування 10 мг цетиризину перорально спостерігалося збільшення періоду напіввиведення у 3 рази та зниження кліренсу на 70% порівняно зі здоровими добровольцями. Цетиризин погано виводиться при гемодіалізі. Пацієнтам із порушенням функцій нирок помірного ступеня необхідно коригувати дозування цетиризину. Застосування цетиризину пацієнтам із тяжким ступенем порушення функцій нирок протипоказане.

Пацієнти літнього віку

Після разового перорального прийому цетиризину у дозі 10 мг період напіввиведення у таких пацієнтів збільшувався майже на 50%, а кліренс знижувався приблизно на 40% порівняно з молодшими особами. Зниження кліренсу цетиризину було пов’язане з послабленою функцією нирок.

Діти

Період напіввиведення цетиризину становив майже 6 годин у дітей віком 6–12 років та 5 годин у дітей віком 2–6 років. У дітей віком від 6 до 24 місяців цей показник скорочений до 3,1 години.

Клінічні характеристики

Показання

Лікарський засіб Роліноз показаний дорослим та дітям віком від 6 років:

для полегшення назальних та очних симптомів сезонного та цілорічного алергічного риніту;
для полегшення симптомів хронічної ідіопатичної кропив’янки.

Протипоказання

Гіперчутливість до діючої речовини, інших допоміжних речовин лікарського засобу, до гідроксизину або до будь-яких похідних піперазину в анамнезі.
Термінальна стадія ниркової недостатності (швидкість клубочкової фільтрації (ШКФ) < 15 мл/хв).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Виходячи з фармакокінетики, фармакодинаміки та показників толерантності цетиризину, виникнення будь-яких видів взаємодій при прийомі цього антигістамінного засобу малоймовірне.

Зокрема дослідження взаємодії лікарських засобів не показали ні фармакодинамічної, ні будь-якої суттєвої фармакокінетичної взаємодії при одночасному прийомі із псевдоефедрином або теофіліном (400 мг/добу).

Рівень абсорбції цетиризину не знижується при вживанні їжі, хоча швидкість абсорбції зменшується.

Одночасне застосування цетиризину з алкоголем або іншими депресантами центральної нервової системи (ЦНС) у чутливих пацієнтів може спричинити додаткове зниження уваги та здатності до виконання роботи, хоча цетиризин не потенціює ефект алкоголю (при рівнях алкоголю у крові 0,5 г/л).

Особливості застосування

Антигістамінні засоби, у тому числі цетиризин, пригнічують відповідь на шкірну алергічну пробу, тому перед її проведенням прийом лікарського засобу слід припинити за 3 доби до дослідження (період виведення).

Повідомляли про розвиток свербежу та/або кропив’янки після припинення застосування цетиризину, навіть якщо раніше ці симптоми не спостерігалися. У деяких випадках вони можуть бути інтенсивними, що потребує відновлення прийому цетиризину. Симптоми повинні зникнути після початку повторного лікування.

При застосуванні цетиризину у терапевтичних дозах не спостерігалося клінічно значущих взаємодій з алкоголем (при рівнях алкоголю у крові 0,5 г/л). Проте у разі вживання алкоголю під час застосування лікарського засобу слід дотримуватися обережності.

Лікарський засіб слід застосовувати з обережністю пацієнтам, схильним до затримки сечі (пошкодження хребта, гіперплазія простати), з епілепсією та з ризиком виникнення судом.

Лікарський засіб містить лактозу, тому пацієнтам з рідкісною спадковою непереносимістю галактози, лактазною недостатністю або порушенням всмоктування глюкози-галактози не слід його застосовувати.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Період вагітності

Проспективно зібрані дані для цетиризину щодо результатів вагітності не вказують на потенційну токсичність для матері або плода / ембріона. Дослідження на тваринах не вказують на прямий або непрямий шкідливий вплив на вагітність, ембріональний / фетальний розвиток, пологи або постнатальний розвиток. У період вагітності лікарський засіб слід застосовувати з обережністю.

Період годування груддю

Цетиризин проникає у грудне молоко у концентраціях, що становлять 25–90% від концентрацій у плазмі крові залежно від проміжку часу після його застосування. У період годування груддю лікарський засіб слід застосовувати з обережністю.

Фертильність

Доступні дані про вплив на фертильність людини обмежені, проте негативного впливу на фертильність не виявлено.

Дослідження на тваринах не виявили негативного впливу на фертильність.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Об’єктивне визначення здатності керувати автотранспортом, латентності сну та здатності працювати на складальному конвеєрі не показало клінічно значущого впливу цетиризину при його застосуванні у рекомендованій дозі 10 мг.

Пацієнтам, які керують автотранспортом або іншими механізмами, не слід перевищувати рекомендовані дози та слід враховувати реакцію власного організму на лікарський засіб. Пацієнтам, які відчувають сонливість, слід утриматися від керування автотранспортом або іншими механізмами.

Спосіб застосування та дози

Спосіб застосування

Лікарський засіб призначений для перорального застосування. Таблетки слід ковтати, запиваючи 1 склянкою води.

Дозування

Дорослі

Лікарський засіб слід застосовувати у дозі 10 мг (1 таблетка) 1 раз на добу.

Педіатрична популяція

Діти віком від 6 до 12 років

Лікарський засіб слід застосовувати у дозі 5 мг (½ таблетки) 2 рази на добу.

Діти віком від 12 років

Лікарський засіб слід застосовувати у дозі 10 мг (1 таблетка) 1 раз на добу.

Дітям із порушенням функції нирок дозування коригувати індивідуально, залежно від значення кліренсу креатиніну пацієнта, віку та маси тіла.

Пацієнти літнього віку

За умови нормальної функції нирок таким пацієнтам немає необхідності коригувати дозування лікарського засобу.

Пацієнти з порушенням функції печінки

Таким пацієнтам немає необхідності коригувати дозування. Пацієнтам з порушенням функції печінки та нирок рекомендується коригувати дозування лікарського засобу (див. нижче розділ «Пацієнти із порушенням функції нирок»).

Пацієнти з порушенням функції нирок

Не існує підтверджених документально даних щодо співвідношення ефективність / безпека для пацієнтів з порушенням функцій нирок. Оскільки цетиризин головним чином виводиться нирками, у разі якщо не може бути застосовано альтернативне лікування, дозування має бути індивідуальним, залежно від стану функцій нирок. Слід звернутися до таблиці, наведеної нижче, та відкоригувати дозу відповідно до наведеної інформації.

Стан функції нирок	ШКФ (мл/хв)	Дозування та частота
Нормальна функція	≥ 90	10 мг 1 раз на добу
Легкий ступінь порушення	60 — < 90	10 мг 1 раз на добу
Помірний ступінь порушення	30 — < 60	5 мг 1 раз на добу
Тяжкий ступінь порушення	15 — < 30 не потребують діалізу	5 мг 1 раз на 2 доби
Термінальна стадія ниркової недостатності	< 15 потребують діалізу	Протипоказано

Діти

Застосування лікарського засобу у формі таблеток не рекомендується дітям віком до 6 років, оскільки ця лікарська форма не дає змоги проводити необхідну корекцію режиму дозування.

Передозування

Симптоми

Симптоми, що спостерігалися після суттєвого передозування цетиризину, головним чином пов’язані з впливом на ЦНС або з ефектами, що можуть вказувати на антихолінергічну дію. Побічні реакції, про які повідомляли після прийому дози, що перевищувала щонайменше у 5 разів рекомендовану добову дозу, включають: сплутаність свідомості, діарею, запаморочення, підвищену втомлюваність, головний біль, нездужання, мідріаз, свербіж, неспокій, седацію, сонливість, ступор, тахікардію, тремор, затримку сечовипускання.

Лікування

При передозуванні слід проводити симптоматичну та підтримувальну терапію. Можна провести промивання шлунка. Діаліз не є ефективним методом для виведення цетиризину. Специфічний антидот цетиризину невідомий.

Побічні реакції

Відомо, що цетиризин при застосуванні у рекомендованих дозах має незначний побічний вплив на ЦНС, що включає сонливість, підвищену втомлюваність, запаморочення та головний біль. У деяких випадках повідомляли про парадоксальну стимуляцію ЦНС.

Хоча цетиризин є селективним антагоністом периферичних H₁-рецепторів та майже не чинить антихолінергічної дії, повідомляли про поодинокі випадки виникнення утруднення сечовипускання, порушення акомодації ока, сухості у роті.

Повідомляли про випадки порушення функції печінки, які характеризувалися підвищеними рівнями ферментів печінки, що супроводжувалися підвищеним рівнем білірубіну. Зазвичай стан нормалізувався після припинення прийому лікарського засобу.

Повідомляли про такі побічні реакції, які виникали під час досліджень цетиризину, не менш ніж у 1% пацієнтів:

з боку психіки — сонливість;

з боку нервової системи — запаморочення, головний біль;

з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння — фарингіт;

з боку травного тракту — біль у животі, сухість у роті, нудота;

загальні порушення — підвищена втомлюваність.

Хоча з точки зору статистики сонливість виникала частіше, ніж у групі плацебо, у більшості випадків вона була легкого або помірного ступеня. Як і під час проведення інших досліджень, результати об’єктивних досліджень підтвердили, що прийом рекомендованої добової дози не спричиняє негативного впливу на повсякденну діяльність у здорових досліджуваних.

Повідомляли про такі побічні реакції, які виникали під час досліджень цетиризину, не менш ніж у 1% дітей віком від 6 місяців до 12 років:

з боку психіки — сонливість;

з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння — риніт;

з боку травного тракту — діарея;

загальні порушення — підвищена втомлюваність.

Під час застосування цетиризину також повідомляли про розвиток нижчезазначених побічних реакцій. Побічні реакції вказані за класами систем органів згідно з MedDRA (Медичний словник термінів для регулятивної діяльності), та за частотою: дуже часто (≥ 1/10); часто (≥ 1/100, < 1/10); нечасто (≥ 1/1000, < 1/100); рідко (≥ 1/10000, < 1/1000); дуже рідко (<1/10000); невідомо (частоту не можна визначити за наявними даними).

З боку системи крові та лімфатичної системи:

дуже рідко — тромбоцитопенія.

З боку імунної системи:

рідко — реакції гіперчутливості; дуже рідко — анафілактичний шок.

З боку метаболізму та харчування:

невідомо — підвищений апетит.

З боку психіки:

нечасто — ажитація; рідко — агресивність, сплутаність свідомості, депресія, галюцинації, безсоння; дуже рідко — тик; невідомо — суїцидальні думки, нічні жахи.

З боку нервової системи:

нечасто — парестезія; рідко — судоми; дуже рідко — дисгевзія, дискінезія, дистонія, синкопе, тремор; невідомо — амнезія, порушення пам’яті.

З боку органів зору:

дуже рідко — порушення акомодації, нечіткість зору, мимовільні рухи очного яблука.

З боку органів слуху та рівноваги:

невідомо — вертиго.

З боку серця:

рідко — тахікардія.

З боку травного тракту:

нечасто — діарея.

З боку гепатобіліарного тракту:

рідко — порушення функцій печінки (підвищення рівня трансаміназ, лужної фосфатази, γ-глутамілтрансферази та білірубіну); невідомо — гепатит.

З боку шкіри та підшкірної клітковини:

нечасто — свербіж, висипання; рідко — кропив’янка; дуже рідко — ангіоневротичний набряк, місцеві медикаментозні висипання; невідомо — гострий генералізований екзантематозний пустульоз.

З боку скелетно-м’язової системи та сполучної тканини:

невідомо — артралгія, міалгія.

З боку нирок та сечовивідної системи:

дуже рідко — дизурія, енурез; невідомо — затримка сечі.

Загальні порушення:

нечасто — астенія, нездужання; рідко — набряк.

Обстеження:

рідко — збільшення маси тіла.

Після припинення застосування цетиризину повідомляли про випадки інтенсивного свербежу та кропив’янки.

Повідомлення про підозрювані побічні реакції

Повідомлення про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їх законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій та відсутності ефективності лікарського засобу через Автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua.

Термін придатності

3 роки.

Умови зберігання

Зберігати при температурі не вище 25 ºС у недоступному для дітей місці.

Упаковка

По 10 таблеток у блістері; по 1 або 2 блістери в картонній коробці.

Категорія відпуску

Без рецепта.

Виробник

УОРЛД МЕДИЦИН ІЛАЧ САН. ВЕ ТІДЖ. A.Ш. / WORLD MEDICINE ILAC SAN. VE TIC. A.S.

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності

15 Теммуз Махаллеші Джамі Йолу Джаддесі №50 Гюнешлі Багджилар/Стамбул, Туреччина / 15 Temmuz Mahallesi Cami Yolu Caddesi No:50 Gunesli Bagcilar/Istanbul, Turkey.

Роліноз таблетки 10 мг, Rotapharm (Великобританія)

ІНСТРУКЦІЯ для медичного застосування препарату

Склад лікарського засобу

діюча речовина: cetirizine;

1 таблетка містить цетиризину дигідрохлориду 10 мг;

допоміжні речовини: лактози моногідрат, целюлоза мікрокристалічна, магнію стеарат, кремнію діоксид колоїдний безводний, натрію крохмальгліколят (тип А).

Лікарська форма

Таблетки.

Круглі таблетки білого кольору із гладенькою поверхнею та з розподільчою рискою з одного боку.

Назва і місцезнаходження виробника

«ABC Фармачеутічі С.п.А.», Італія (Віа Кантон Моретті, 29 (Локаліта Сан Бернардо) — 10090 Івреа (ТО), Італія).

«ABC Farmaceutici S.р.A.», Italy (Via Cantone Moretti, 29 (Localita San Bernardo) — 10090 Ivrea (TO), Italy).

Фармакотерапевтична група

Антигістамінні засоби для системного застосування. Похідні піперазину. Код АТС R06A E07.

Цетиризину дигідрохлорид — антигістамінний препарат II покоління; селективний блокатор периферичних H₁-гістамінових рецепторів. За хімічною будовою — карбоксильне похідне гідроксизину, основного метаболіту цетиризину. Чинить антигістамінну та протиалергічну дію. Запобігає розвитку та полегшує перебіг алергічних реакцій, має протисвербіжну та антиексудативну властивість.

Впливає на ранню стадію алергічних реакцій, а також зменшує міграцію клітин запалення; пригнічує виділення медіаторів, що беруть участь у пізній стадії алергічної реакції. Зменшує проникність капілярів, попереджує розвиток набряку тканин, знімає спазм гладкої мускулатури. Усуває шкірну реакцію на введення гістаміну, специфічних алергенів, а також на охолодження (при холодовій кропив'янці). Знижує гістамініндуковану бронхоконстрикцію при бронхіальній астмі легкого перебігу.

Практично не чинить седативного ефекту, антихолінергічної та антисеротонінової дії при застосуванні в рекомендованих дозах.

Цетиризину дигідрохлорид швидко абсорбується зі шлунково-кишкового тракту, абсорбція — 70%. Максимальна концентрація у плазмі досягається через 60 хв після внутрішнього застосування. Період напіввиведення становить 7–10 годин. Мінімально метаболізується в печінці з утворенням неактивного метаболіту та виводиться в незміненому вигляді переважно нирками.

Показання для застосування

Симптоматична терапія сезонного та постійного алергічного риніту (таких симптомів, як ринорея, свербіж у носі, чхання), а також неназальних симптомів, пов'язаних із кон'юнктивітом;

свербіж та кропив'янка різних типів, включаючи хронічну ідіопатичну кропив'янку.

Протипоказання

Підвищена чутливість до цетиризину або до інших компонентів препарату, а також до гідроксизину та до будь-яких похідних піперазину;
тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну <10 мл/хв);
рідкісні спадкові форми непереносимості галактози, дефіцит лактази Лаппа або порушення мальабсорбції глюкози-галактози.

Належні заходи безпеки при застосуванні

При застосуванні терапевтичних доз не було продемонстровано клінічно значущої взаємодії з алкоголем (при концентрації алкоголю у крові 0,5 г/л). Проте рекомендовано уникати одночасного вживання алкоголю.

Роліноз з обережністю призначають пацієнтам із хронічною нирковою недостатністю, з епілепсією чи з ризиком виникнення судом, а також пацієнтам літнього віку.

Не перевищувати рекомендоване дозування.

Особливі застереження

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Не застосовують у період вагітності або годування груддю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Пацієнти, які керують автотранспортом або обслуговують механізоване обладнання, повинні враховувати реакцію власного організму на препарат (див. розділ «Побічні ефекти»).

Одночасний прийом препарату з іншими засобами, що пригнічують ЦНС, може спричинити додаткове послаблення уваги та знизити працездатність.

Діти.

Протипоказаний дітям віком до 6 років.

Спосіб застосування та дози

Застосовують перорально, незалежно від прийому їжі, запиваючи достатньою кількістю рідини.

Дорослі та діти віком від 6 років: добова доза — 10 мг (1 таблетка) одноразово, бажано на ніч.

Можна застосовувати препарат у початковій дозі 5 мг (½ таблетки), якщо її достатньо для контролю симптомів.

Особливі групи пацієнтів

Пацієнти літнього віку: корекція дози не потрібна (за умови нормальної функції нирок).

Пацієнти з порушенням функції нирок (помірний та тяжкий ступінь): дозування повинно бути індивідуальним, залежно від стану функції нирок. Слід звернутися до таблиці, наведеної нижче, та відкоригувати дозу відповідно до наведеної інформації. Для того, щоб скористатися таблицею, необхідно визначити кліренс креатиніну (КК) пацієнта у мілілітрах за хвилину (мл/хв). Значення КК(мл/хв) можна визначити за креатиніном сироватки крові (мг/дл) за допомогою формули:

КК =	[ 140 — вік (у роках) ] x маса тіла (кг)	(x 0,85 для жінок).
	72 x креатинін сироватки крові (мг/дл)

Корекція дозування для дорослих пацієнтів з порушенням функції нирок.

Група	Кліренс креатиніну (мл/хв)	Дозування та частота
Нормальна функція	≥80	10 мг 1 раз на добу
Легка стадія порушення	50–79	10 мг 1 раз на добу
Помірна стадія	30–49	5 мг 1 раз на добу
Тяжка стадія	<30	5 мг 1 раз на 2 доби
Термінальна стадія хвороби нирок — пацієнти, яким проводять діаліз	<10	Протипоказано

Дітям з порушенням функції нирок дозування коригують індивідуально, залежно від значення кліренсу креатиніну пацієнта та маси тіла.

Пацієнтам з порушенням функції печінки немає потреби у корекції дози при порушенні тільки функції печінки.

Тривалість лікування залежить від перебігу та тривалості захворювання і визначається лікарем індивідуально для кожного хворого.

Передозування

Симптоми: порушення свідомості, діарея, запаморочення, слабкість, головний біль, втома, мідріаз, свербіж, безсоння, седація, сонливість, ступор, тахікардія, тремор, затримка сечі. Передозування у дітей може спричинити збудження.
Лікування. Специфічний антидот цетиризину невідомий. При передозуванні рекомендована симптоматична та підтримуюча терапія. Промивання шлунка слід проводити якнайшвидше після прийому препарату з подальшим прийомом активованого вугілля. Цетиризин погано виводиться при проведенні гемодіалізу; ефективність перитонеального діалізу не встановлена.

Побічні ефекти

Цетиризин при застосуванні у рекомендованих дозах має незначний побічний вплив на ЦНС, що включає сонливість, втомлюваність, запаморочення та головний біль. У деяких випадках повідомлялося про парадоксальну стимуляцію ЦНС.

Хоча цетиризин є селективним антагоністом периферичних H₁-рецепторів, повідомлялося про поодинокі випадки утруднення сечовипускання, порушення акомодації ока, сухості у роті.

Повідомлялося про випадки порушення функції печінки, які характеризувалися підвищенням рівнів ферментів печінки, що супроводжувалися підвищеним рівнем білірубіну. Зазвичай стан нормалізувався після припинення прийому препарату.

Побічні ефекти зазначено згідно з КСО (класом системи органів) за MedDRA та за частотою, з якою вони зустрічалися. Частота визначена як така: дуже часто (≥1/10); часто (від ≥1/100 до <1/10); нечасто (від ≥1/1 000 до <1/100); рідко (від ≥1/10 000 до <1/1 000); дуже рідко (<1/10 000); невідомо (неможливо встановити з існуючих даних).

Лабораторні дослідження: рідко — збільшення маси тіла.

З боку серця: рідко — тахікардія.

З боку системи крові та лімфатичної системи: дуже рідко — тромбоцитопенія.

З боку нервової системи: нечасто — парестезія; рідко — судоми, рухові розлади; дуже рідко — дисгевзія, непритомність, тремор, порушення тонусу (дистонія), дискінезія.

З боку органів зору: дуже рідко — порушення акомодації ока, нечіткість зору, мимовільні рухи очного яблука.

З боку шлунково-кишкового тракту: нечасто — діарея.

З боку нирок та сечовидільної системи: дуже рідко — дизурія, енурез.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: нечасто — свербіж, висипання на шкірі; рідко — кропив'янка; дуже рідко — ангіоневротичний набряк, стійка медикаментозна еритема.

Загальні порушення та порушення, пов'язані зі способом застосування препарату: нечасто — астенія, нездужання; рідко — набряк.

З боку імунної системи: рідко — гіперчутливість; дуже рідко — анафілактичний шок.

З боку гепатобіліарної системи: рідко — порушення функції печінки (підвищення рівня трансаміназ, лужної фосфатази, ГГТП та білірубіну).

З боку психіки: нечасто — нервове збудження, тривожність; рідко — агресивність, сплутаність свідомості, депресія, галюцинації, безсоння; дуже рідко — нервовий тик.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Дослідження фармакокінетичної взаємодії проводились для цетиризину та псевдоефедрину, циметидину, кетоконазолу, еритроміцину, азитроміцину; фармакокінетичних взаємодій не спостерігалось. У ході дослідження багаторазового застосування теофіліну (400 мг 1 раз на добу) та цетиризину спостерігалось незначне (16%) зниження кліренсу цетиризину, тоді як диспозиція теофіліну не порушувалась при одночасному прийомі цетиризину.

Застосування цетиризину з циметидином, гліпізидом, діазепамом та псевдоефедрином не продемонструвало доказів побічних фармакодинамічних взаємодій.

Застосування цетиризину з азитроміцином, еритроміцином, кетоконазолом, теофіліном та псевдоефедрином не продемонструвало доказів побічних клінічних взаємодій. Окрім того, одночасне застосування цетиризину з макролідами або кетоконазолом ніколи не призводило до клінічних змін на ЕКГ.

Під час багаторазового застосування ритонавіру (600 мг 2 рази на добу) та цетиризину (10 мг на добу) тривалість експозиції до цетиризину збільшилась приблизно на 40%, тоді як диспозиція ритонавіру дещо порушувалась (-11%) при одночасному прийомі цетиризину.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами поки що невідома. Однак необхідно дотримуватись особливої обережності при одночасному застосуванні разом зі снодійними і седативними засобами, а також із алкоголем. Застосування цетиризину одночасно з лікарськими засобами, що чинять ототоксичну дію, наприклад гентаміцином, може маскувати такі симптоми ототоксичності, як шум у вухах, запаморочення.

Об'єм абсорбції цетиризину не знижується при прийомі їжі, але час абсорбції зменшується на 1 годину.

Термін придатності

3 роки.

Умови зберігання

Зберігати при температурі не вище 25 °С у сухому та недоступному для дітей місці.

Упаковка.

10 таблеток у блістері; 2 блістери в картонній коробці.

Категорія відпуску

Без рецепта.

Роліноз таблетки 10 мг блістер, №20 ціни на мапі