ФАРМАКОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ:

фармакодинаміка. Ефективність кортикостероїдів для лікування запальних проявів з боку ока добре відома. Кортикостероїди чинять протизапальну дію шляхом пригнічення адгезії молекул до клітин ендотелію судин, ЦОГ-1 або -2 та виділення цитокінів. У результаті цього зменшується формування медіаторів запалення та пригнічується адгезія лейкоцитів до судинного ендотелію, запобігаючи таким чином їх проникненню у запалені тканини ока. Дексаметазон чинить виражену протизапальну дію зі зменшеними мінералокортикоїдними ефектами порівняно з деякими іншими стероїдами та є одним із найбільш сильнодіючих кортикостероїдів.
Високий ступінь активності є результатом додавання метилового радикалу та фтору до молекули преднізолону. Цей синтетичний глюкокортикоїд пригнічує запальні реакції на чинники механічного, хімічного або імунологічного характеру.
На даний час пояснення цієї властивості не знайдене.
Точний механізм протизапальної дії дексаметазону невідомий. Він пригнічує численні запальні цитокіни та має численні глюкокортикоїдні та мінералокортикоїдні ефекти.
Дексаметазон є одним з найбільш сильнодіючих кортикостероїдів; він у 5−10 разів більш потужний, ніж преднізолон, і в 25 разів більш потужний, ніж кортизон та гідрокортизон.
Системна токсичність активної речовини добре вивчена. Системний вплив дексаметазону може бути пов’язаний з ефектами, що пов’язані з глюкокортикостероїдним дисбалансом.
Фармакокінетика. Абсорбція. Офтальмологічна біодоступність дексаметазону після місцевого застосування в око досліджувалася у пацієнтів, яким була проведена операція з видалення катаракти. Максимальний рівень дексаметазону у внутрішньоочній рідині, що становить близько 30 нг/мл, досягався впродовж 90–120 хв. Далі відбувалося зниження концентрації з T_½ — 3 год. Системне поглинання після місцевого застосування є низьким.
Розподіл. Після в/в введення спостережуваний об’єм розподілу становив 0,58 л/кг. In vitro жодні зміни у зв’язуванні з білками у плазмі крові людини при концентрації дексаметазону від 0,04 до 4 мкг/мл, при середньому зв’язуванні з білками плазми крові на рівні 77,4%, не спостерігались.
Метаболізм. Дексаметазон метаболізується перш за все у печінці, переважно CYP 3A4. Після місцевого застосування низькі концентрації виявлялись у внутрішньоочній рідині через 12 год, тобто дексаметазон є стійким до метаболізму після проникнення до внутрішньоочної рідини.
Виведення. Після в/в введення 2,6% незміненої початкової речовини виявлялось у сечі. При цьому після прийому всередину (≤4 мг/д) протягом кількох тижнів 60% дози було відновлено як 6β-гідроксидексаметазон, а 5−10% − як додатковий метаболіт 6β-гідрокси-20-дигідродексаметазон. Незмінений дексаметазон у сечі не був виявлений. Системний T_½ з плазми крові відносно короткий — 3−4 год, але у чоловіків може бути трохи довшим. Ця різниця була пов’язана не зі змінами системного кліренсу, а з різними об’ємами розподілу та масою тіла. Дексаметазон приблизно на 77−84% зв’язується з альбуміном плазми крові. Кліренс коливається від 0,10 до 0,25 л/год/кг, об’єм розподілу коливається від 0,576 до 1,15 л/кг. Біодоступність дексаметазону при пероральному застосуванні становить приблизно 70%.
Лінійність/нелінійність. AUC після перорального застосування дексаметазону підвищувалась лінійно до дози у діапазоні 0,5−1,5 мг.
Особливі категорії пацієнтів. Фармакокінетика системного дексаметазону істотно не відрізняється у пацієнтів з порушенням функції нирок порівняно зі здоровими суб’єктами.
Доклінічні дані з безпеки. Дослідження токсичності повторних доз очних крапель дексаметазону у кролів виявили системні ефекти, пов’язані з кортикостероїдами, але навіть у дозах, що істотно перевищують дозу у людини, цей прояв не має клінічного значення. При застосуванні очних крапель дексаметазону у рекомендованих дозах виникнення цих ефектів малоймовірне.
Дексаметазон виявив кластогенні властивості в аналізі хромосомної аберації лімфоцитів людини in vitro та мікроядерному тесті у мишей in vivo.
Стандартних досліджень канцерогенності при застосуванні дексаметазону не проводили.
Стандартні дослідження фертильності при застосуванні дексаметазону не проводили.
Встановлено, що при пероральному введенні дексаметазон є тератогенним для тварин: дексаметазон спричиняв вади внутрішньоутробного розвитку, включаючи розщеплення піднебіння, уповільнення внутрішньоутробного росту, ретрогнатію, пупкові грижі, гіпоплазію тимуса, деформації скелета, в тому числі порушення розвитку довгих кісток та вплив на ріст та розвиток мозку.

ПОКАЗАННЯ:

лікування чутливих до стероїдів неінфекційних запальних та алергічних станів кон’юнктиви, рогівки та переднього сегмента ока, включаючи реакції запалення у післяопераційний період.

ЗАСТОСУВАННЯ:

лікарський засіб призначений тільки для місцевого застосування (у кон’юнктивальний мішок).
Дозування
Дорослі (включаючи осіб літнього віку). При тяжкому або гострому запаленні слід закапувати 1–2 краплі лікарського засобу у кон’юнктивальний мішок(-ки) ураженого ока (очей) кожні 30–60 хв (початкова терапія).
У разі позитивного ефекту дозу слід знизити до 1–2 крапель лікарського засобу у кон’юнктивальний мішок(-ки) ураженого ока (очей) кожні 2–4 год.
У подальшому дозу можна знизити до 1 краплі лікарського засобу 3–4 рази на добу, якщо цієї дози достатньо, щоб контролювати запалення.
Якщо бажаний результат не досягається впродовж 3–4 діб, може бути призначена додаткова системна або субкон’юнктивальна терапія.
При хронічних запаленнях доза становить 1–2 краплі лікарського засобу у кон’юнктивальний мішок(-ки) ураженого ока (очей) кожні 3–6 год або частіше, якщо це необхідно.
При алергії або незначному запаленні доза становить 1–2 краплі лікарського засобу у кон’юнктивальний мішок(-ки) ураженого ока (очей) кожні 3–4 год до досягнення бажаного ефекту.
Не слід припиняти терапію передчасно (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ).
Під час застосування лікарського засобу рекомендується постійно контролювати внутрішньоочний тиск.
Пацієнти із порушеннями функції печінки та/або нирок. Безпека та ефективність застосування лікарського засобу у таких пацієнтів не встановлені. Однак через низьку системну абсорбцію дексаметазону після місцевого офтальмологічного застосування цього лікарського засобу в корекції дози немає необхідності.
Спосіб застосування
1. Вимити руки перед закапуванням.
2. Добре струснути флакон.
3. Для зручності сісти перед дзеркалом.
4. Відкрутити ковпачок. Слід дотримуватися обережності та нічого не торкатися крапельницею. Це може спричинити забруднення вмісту флакона.
5. Тримати флакон між вказівним і великим пальцями однієї руки догори дном.
6. Відхилити голову назад.
7. Відтягнути пальцем іншої руки нижню повіку.
8. Піднести кінчик флакона до ока, не торкаючись його, та легенько натиснути на дно флакона вказівним пальцем, так щоб 1–2 краплі потрапили у проміжок між оком та повікою.
9. Закрити око та обережно натиснути пальцем на внутрішній куточок ока біля носа протягом 2 хв. Це обмежує кількість лікарського засобу, що потрапляє у кров.
10. У разі необхідності слід повторити таку ж саму процедуру для іншого ока. Одразу ж після закапування щільно закрутити ковпачок на флаконі.
Якщо закапано вищу дозу препарату, ніж потрібно, необхідно промити око теплою водою та не закапувати більше до моменту наступної дози.
Якщо дозу препарату пропущено, слід закапати разову дозу, як тільки про це згадали. Але якщо настав час для наступної дози, то слід пропустити ту, про яку забули, і повернутися до звичайного режиму. Не слід застосовувати подвійну дозу.
Щоб запобігти забрудненню кінчика крапельниці та вмісту флакона, не слід торкатися повік, прилеглих ділянок або інших поверхонь кінчиком флакона-крапельниці. При зберіганні флакон необхідно тримати щільно закритим.
Після закапування очних крапель рекомендується нососльозова оклюзія або обережне закриття повік. Це знижує системну абсорбцію лікарського засобу, введеного в око, що знижує вірогідність виникнення системних побічних реакцій. У разі застосування більше одного місцевого офтальмологічного засобу інтервал між їх застосуванням повинен становити не менше 5 хв. Очні мазі слід застосовувати в останню чергу.
Діти. Безпека та ефективність застосування лікарського засобу дітям (віком до 18 років) не встановлені.

ПРОТИПОКАЗАННЯ:

підвищена чутливість до діючих речовин або інших компонентів лікарського засобу.
Гострі неліковані бактеріальні інфекції.
Гострий епітеліальний кератит, спричинений вірусом Herpes zoster (дендритний кератит).
Коров’яча і вітряна віспа та інші вірусні інфекції рогівки і кон’юнктиви (окрім кератиту, спричиненого Herpes zoster).
Грибкові захворювання структур ока.
Неліковані паразитарні інфекції ока.
Мікобактеріальні інфекції ока.
Гострі неліковані гнійні бактеріальні інфекції ока.
Інфекції або травми, обмежені поверхневим епітелієм рогівки.
Застосування після неускладненого видалення стороннього предмета з рогівки.

ПОБІЧНА ДІЯ:

найчастішим побічним ефектом, який спостерігався впродовж клінічних досліджень, було відчуття дискомфорту в очах.
Побічні ефекти були класифіковані за такою частотою: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100 і <1/10), нечасто (≥1/1000 і <1/100), рідко (≥1/10 000 і <1/1000), дуже рідко (<1/10 000), частота невідома (неможливо оцінити частоту їх виникнення за існуючими даними). У межах кожної групи побічні ефекти представлені у порядку зменшення ступеня їх тяжкості. Дані щодо побічних реакцій були отримані під час клінічних досліджень та впродовж постмаркетингового періоду застосування дексаметазону, очні краплі та/або очна мазь.
Інфекції та інвазії: рідко — очні інфекції (загострення існуючих або розвиток вторинних).
З боку імунної системи: частота невідома — реакції гіперчутливості.
З боку ендокринної системи: частота невідома — синдром Кушинга, пригнічення функції надниркової залози (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ).
З боку нервової системи: нечасто — дисгевзія; частота невідома — запаморочення, головний біль.
З боку органа зору: часто — відчуття дискомфорту в очах; нечасто — кератит, кон’юнктивіт, сухий кератокон’юнктивіт, забарвлення рогівки, фотофобія, затуманення зору (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ), свербіж очей, відчуття стороннього тіла в очах, підвищена сльозотеча, незвичне відчуття в очах, утворення лусочок по краях повік, подразнення очей, гіперемія очей; рідко — субкапсулярна катаракта, глаукома, звуження поля зору; частота невідома — виразковий кератит, підвищення внутрішньоочного тиску, зниження гостроти зору, ерозія рогівки, птоз повік, біль в очах, мідріаз.
Травми, отруєння й ускладнення, пов’язані із процедурами: дуже рідко — перфорація рогівки.
Опис деяких побічних реакцій. Тривале лікування кортикостероїдами для місцевого офтальмологічного застосування може призвести до очної гіпертензії та/або глаукоми з подальшим ушкодженням зорового нерва, зниженням гостроти зору та поля зору, а також до утворення субкапсулярної катаракти задньої камери ока (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ).
Оскільки лікарський засіб містить кортикостероїд, то за наявності захворювань, що призводять до потоншання рогівки або склери, підвищується ризик перфорації, особливо після довготривалого застосування (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ).
Кортикостероїди можуть знижувати резистентність до інфекцій та підвищувати ризик зараження інфекцією (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ).
Дуже рідко повідомлялося про випадки кальцифікації рогівки у зв’язку з прийомом очних крапель, що містять фосфат, деякими пацієнтами, у яких була значно пошкоджена рогівка.
Повідомлення про підозрювані побічні реакції, що виникли після реєстрації лікарського засобу, надзвичайно важливі. Це дає змогу постійно спостерігати за балансом користь/ризик лікарського засобу. Працівників системи охорони здоров’я просять повідомляти про будь-які підозрювані побічні реакції через національну систему повідомлень.

ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ:

лікарський засіб призначений тільки для місцевого офтальмологічного застосування. Його не слід застосовувати для ін’єкцій або внутрішньо.
Лікарський засіб не слід застосовувати без медичної перевірки. Лікарський засіб повинен призначатись тільки після біомікроскопічного огляду за допомогою щілинної лампи та тесту з використанням флюоресцеїну.
Лікарський засіб є неефективним для лікування кератокон’юнктивіту Шегрена.
Надмірне та/або тривале застосування кортикостероїдів для місцевого офтальмологічного застосування підвищує ризик ускладнень з боку очей та може призвести до системних ефектів. Якщо запалення не зменшується під час курсу терапії, необхідно використовувати інші види терапії для зменшення цих ризиків.
Тривале лікування кортикостероїдами для місцевого офтальмологічного застосування може призвести до очної гіпертензії та/або глаукоми з ушкодженням зорового нерва, погіршенням гостроти зору та звуженням поля зору, а також до утворення субкапсулярної катаракти задньої камери ока. При тривалому місцевому застосуванні кортикостероїдів в око у пацієнтів слід регулярно та багаторазово контролювати внутрішньоочний тиск. Особливо це важливо для дітей, оскільки ризик виникнення підвищеного внутрішньоочного тиску, спричиненого кортикостероїдами, може бути вищим у дітей та з’явитися раніше, ніж у дорослих. Лікарський засіб не призначений для застосування у дітей. Пацієнти з глаукомою в сімейному або особистому анамнезі мають вищий ризик розвитку внутрішньоочного тиску, спричиненого кортикостероїдами. Пацієнтам із глаукомою слід здійснювати моніторинг внутрішньоочного тиску щотижня.
При гострих гнійних захворюваннях очей кортикостероїди можуть маскувати інфекції або поширювати наявну інфекцію. Якщо лікування триває більш ніж 10 днів, слід контролювати внутрішньоочний тиск.
При системному та місцевому застосуванні кортикостероїдів можливі розлади зору. Якщо пацієнт має такі симптоми, як розмитість зору або інші порушення зору, його слід направити до офтальмолога для оцінки можливих причин, які можуть включати катаракту, глаукому або такі рідкісні хвороби, як центральна серозна хоріоретинопатія (CSCR), які спостерігались після застосування системних та місцевих кортикостероїдів.
Синдром Кушинга та/або пригнічення функції кори надниркових залоз, пов’язані з системною абсорбцією очних лікарських форм дексаметазону, можуть виникати після інтенсивної або довгострокової безперервної терапії у пацієнтів зі схильністю, включаючи дітей і пацієнтів, які отримували інгібітори CYP 3A4 (зокрема ритонавір і кобіцистат). У цих випадках лікування слід поступово припинити.
Кортикостероїди можуть зменшувати резистентність до бактеріальної, вірусної, грибкової або паразитарної інфекції та маскувати клінічні ознаки інфекції, перешкоджаючи виявленню неефективності з боку антибіотиків.
Імовірність грибкової інфекції слід розглянути у пацієнтів зі стійкою виразкою рогівки, які отримували або отримують ці препарати. При розвитку грибкової інфекції терапію кортикостероїдами слід припинити.
Кортикостероїди для офтальмологічного застосування можуть сповільнювати загоєння ран рогівки. Також відомо, що НПЗП для місцевого застосування уповільнюють або затримують загоєння ран. Одночасне застосування НПЗП для місцевого застосування і стероїдів для місцевого застосування може підвищити ризик виникнення ускладнень при загоєнні ран (див. ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ).
Відомо, що при наявності захворювань, які призводять до потоншання рогівки або склери, місцеве застосування кортикостероїдів може спричинити виникнення перфорацій.
Лікування не слід припиняти передчасно через можливість рецидиву запального стану при раптовому перериванні застосування кортикостероїдів у високих дозах.
Лікарський засіб слід застосовувати з особливою обережністю і тільки у поєднанні з антивірусною терапією при лікуванні стромального кератиту або увеїту, спричиненого Herpes simplex; необхідно періодично здійснювати мікроскопію із застосуванням щілинної лампи.
Не рекомендується носити контактні лінзи під час лікування запалень ока.
Лікарський засіб містить бензалконію хлорид, який може спричинювати подразнення ока і, як відомо, знебарвлювати м’які контактні лінзи. Слід уникати контакту з м’якими контактними лінзами. Однак, якщо на думку лікаря використання контактних лінз є прийнятним, пацієнта слід попередити про те, що необхідно знімати контактні лінзи перед застосуванням очних крапель і зачекати 15 хв після інстиляції, перш ніж застосовувати контактні лінзи. Бензалконію хлорид може викликати подразнення очей, особливо при симптомах сухості очей або захворюваннях рогової оболонки (прозорого переднього шару ока).
Після застосування очних крапель показані такі заходи для зниження системної резорбції:
– тримати повіки закритими протягом 2 хв;
– закрити сльозову протоку пальцем на 2 хв.
Лікарський засіб містить динатрію фосфат, додекагідрат (див. ПОБІЧНА ДІЯ).
Застосування у період вагітності або годування грудьми
Вагітність. Належні або добре контрольовані дослідження, що дають змогу оцінити вплив місцевого офтальмологічного застосування дексаметазону на вагітних жінок, відсутні. Підвищений ризик внутрішньоутробної затримки росту був пов’язаний з тривалим або повторним застосуванням кортикостероїдів протягом вагітності. Немовлят, матері яких приймали значні дози кортикостероїдів протягом вагітності, необхідно ретельно обстежити на наявність ознак зниження функції надниркових залоз (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ). Репродуктивна токсичність була продемонстрована під час досліджень на тваринах при системному застосуванні. Офтальмологічне застосування 0,1% р-ну дексаметазону призвело до аномалій плода у кролів. Лікарський засіб не рекомендується застосовувати у період вагітності.
Період годування грудьми. Системне застосування кортикостероїдів призводить до їх появи у грудному молоці людини у кількості, що може впливати на дитину, яка знаходиться на грудному годуванні. Однак при місцевому застосуванні дексаметазону системний прояв є незначним. Невідомо, чи дексаметазон проникає у грудне молоко. Дані щодо механізму потрапляння дексаметазону в грудне молоко відсутні. Малоймовірно, що після застосування лікарського засобу матір’ю дексаметазон буде виявлятися в грудному молоці або буде здатний спричиняти/проявляти клінічні ефекти у немовлят. Проте не можна виключати ризик для дитини, що знаходиться на грудному годуванні. Слід розглянути можливість тимчасового припинення годування грудьми на час застосування лікарського засобу або припинення/утримання від лікування, зважаючи на потенційну користь від застосування лікарського засобу для матері та на користь від годування грудьми для дитини.
Фертильність. Досліджень щодо оцінки впливу дексаметазону на репродуктивну функцію при місцевому офтальмологічному застосуванні не проводили. Існують обмежені клінічні дані стосовно впливу дексаметазону на репродуктивну функцію у чоловіків та жінок.
На моделях щурів, які перебували під дією хоріонічного гонадотропіну, не було виявлено побічних впливів дексаметазону на репродуктивну функцію.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами. Дексаметазон для місцевого офтальмологічного застосування не впливає або чинить незначний вплив на здатність керувати транспортними засобами або іншими механізмами. Як і у разі застосування інших офтальмологічних засобів, тимчасове затуманення зору або інші порушення зору можуть впливати на здатність керувати транспортними засобами або іншими механізмами.
Якщо затуманення зору виникає під час закапування, пацієнту необхідно зачекати, поки зір проясниться, перш ніж керувати транспортними засобами або механізмами.

ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ:

дослідження взаємодії з іншими лікарськими засобами не проводили.
Одночасне застосування стероїдів для місцевого офтальмологічного застосування та місцевих НПЗП може підвищити ризик виникнення ускладнень при загоєнні ран рогівки.
У пацієнтів, які отримували ритонавір або інші сильні інгібітори CYP 3A4, концентрація дексаметазону в плазмі крові може підвищитися (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ). Інгібітори CYP 3A4 (включаючи ритонавір та кобіцистат) можуть знижувати кліренс дексаметазону, що призводить до посилення ефектів та пригнічення функції надниркових залоз/синдрому Кушинга. Слід уникати таких взаємодій, якщо тільки перевага не перевищує підвищений ризик розвитку системних побічних ефектів, пов’язаних із застосуванням кортикостероїдів. У цьому разі слід стежити за станом пацієнтів щодо розвитку системних ефектів кортикостероїдів.
Місцеве офтальмологічне застосування дексаметазону може призвести до додаткового підвищення внутрішньоочного тиску при його одночасному застосуванні з очними краплями, що розширюють зіницю (атропін або інші антихолінергічні засоби), що також можуть спричинювати підвищення внутрішньоочного тиску.
У разі одночасного застосування декількох лікарських засобів для місцевого застосування в око, інтервал між їх введенням повинен становити щонайменше 5 хв. Очні мазі слід застосовувати останніми.

ПЕРЕДОЗУВАННЯ:

про будь-які випадки передозування не повідомляли. У разі гострого передозування при офтальмологічному застосуванні або у разі випадкового проковтування вмісту флакона, зважаючи на властивості/характеристики даного лікарського засобу, не слід очікувати додаткових токсичних ефектів.
У разі місцевого передозування лікарського засобу слід вимити його надлишок з ока (очей) теплою водою. У разі випадкового проковтування показана симптоматична та підтримувальна терапія.

УМОВИ ЗБЕРІГАННЯ:

при температурі не вище 25 °C у недоступному для дітей місці. Після відкриття флакона препарат використати протягом 4 тиж.

Медексол краплі очні, розчин 1 мг/мл, World Medicine Ophthalmics (Туреччина)

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

МЕДЕКСОЛ

(MEDEXOL)

Склад

діюча речовина: дексаметазон;

1 мл розчину містить дексаметазону натрію фосфату 1 мг;

допоміжні речовини: полісорбат 80; гіпромелоза; натрію хлорид; динатрію фосфат, додекагідрат; кислота лимонна, моногідрат; бензалконію хлорид; динатрію едетат; вода для ін’єкцій.

Лікарська форма

Краплі очні, розчин.

Основні фізико-хімічні властивості: прозорий безбарвний розчин.

Фармакотерапевтична група

Протизапальні засоби, що застосовуються в офтальмології. Кортикостероїди. Дексаметазон. Код АТХ S01В A01.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Ефективність кортикостероїдів для лікування запальних проявів з боку ока добре відома. Кортикостероїди чинять протизапальну дію шляхом пригнічення адгезії молекул до клітин ендотелію судин, циклооксигенази І або ІІ та виділення цитокінів. У результаті цього зменшується формування медіаторів запалення та пригнічується адгезія лейкоцитів до судинного ендотелію, запобігаючи таким чином їх проникненню у запалені тканини ока.

Дексаметазон чинить виражену протизапальну дію зі зменшеними мінералокортикоїдними ефектами порівняно з деякими іншими стероїдами та є одним із найбільш сильнодіючих кортикостероїдів.

Високий ступінь активності є результатом додавання метилового радикалу та фтору до молекули преднізолону. Цей синтетичний глюкокортикоїд пригнічує запальні реакції на чинники механічного, хімічного або імунологічного характеру.

На даний час пояснення цієї властивості не знайдене.

Точний механізм протизапальної дії дексаметазону невідомий. Він пригнічує чисельні запальні цитокіни та має чисельні глюкокортикоїдні та мінералокортикоїдні ефекти.

Дексаметазон є одним з найбільш сильнодіючих кортикостероїдів, він у 5−10 разів більш потужний, ніж преднізолон, і в 25 разів більш потужний, ніж кортизон та гідрокортизон.

Системна токсичність активної речовини добре вивчена. Системний вплив дексаметазону може бути пов’язаний з ефектами, що пов’язані з глюкокортикостероїдним дисбалансом.

Фармакокінетика

Абсорбція

Офтальмологічна біодоступність дексаметазону після місцевого застосування в око досліджувалася у пацієнтів, яким була проведена операція з видалення катаракти. Максимальний рівень дексаметазону у внутрішньоочній рідині, що дорівнює приблизно 31 нг/мл, досягався впродовж 90–120 хвилин. Далі відбувалося зниження концентрації з періодом напіввиведення 3 години. Системне поглинання після місцевого застосування є низьким.

Розподіл

Після внутрішньовенного введення спостережуваний об’єм розподілу становив 0,58 л/кг. In vitro жодні зміни у зв’язуванні з білками у плазмі крові людини при концентрації дексаметазону від 0,04 до 4 мкг/мл, при середньому зв’язуванні з білками плазми крові на рівні 77,4%, не спостерігались.

Біотрансформація

Дексаметазон метаболізується перш за все у печінці, переважно CYP3A4. Після місцевого застосування низькі концентрації виявлялись у внутрішньоочній рідині через 12 годин, тобто дексаметазон є стійким до метаболізму після проникнення до внутрішньоочної рідини.

Виведення

Після внутрішньовенного введення 2,6% незміненої початкової речовини виявлялось у сечі. При цьому після прийому внутрішньо (≤ 4 мг/д) протягом кількох тижнів 60% дози було відновлено як 6β-гідроксидексаметазон, а 5−10% − як додатковий метаболіт 6β-гідрокси-20-дигідродексаметазон. Незмінений дексаметазон у сечі не був виявлений. Системний період напіввиведення з плазми крові відносно короткий — 3−4 години, але у чоловіків може бути трохи довшим. Ця різниця була пов’язана не зі змінами системного кліренсу, а з різними об’ємами розподілу та масою тіла. Дексаметазон приблизно на 77−84% зв’язується з альбуміном плазми крові. Кліренс коливається від 0,10 до 0,25л/год/кг, об’єм розподілу коливається від 0,576 до 1,15 л/кг. Біодоступність дексаметазону при пероральному застосуванні становить приблизно 70%.

Лінійність/нелінійність

Площа під фармакокінетичною кривою «концентрація–час» після перорального прийому дексаметазону підвищувалася лінійно до дози у діапазоні 0,5−1,5 мг.

Особливі категорії пацієнтів

Фармакокінетика системного дексаметазону істотно не відрізняється у пацієнтів з порушенням функції нирок порівняно зі здоровими добровольцями.

Доклінічні дані з безпеки

Дослідження токсичності повторних доз очних крапель дексаметазону у кролів виявили системні ефекти, пов’язані з кортикостероїдами, але навіть у дозах, що істотно перевищують дозу у людини, цей прояв не має клінічного значення. При застосуванні очних крапель дексаметазону у рекомендованих дозах виникнення цих ефектів малоймовірне.

Дексаметазон виявив кластогенні властивості в аналізі хромосомної аберації лімфоцитів людини in vitro та мікроядерному тесті у мишей in vivo.

Стандартних досліджень канцерогенності при застосуванні дексаметазону не проводили.

Стандартні дослідження фертильності при застосуванні дексаметазону не проводили.

Встановлено, що при пероральному введенні дексаметазон є тератогенним для тварин: дексаметазон спричиняв вади внутрішньоутробного розвитку, включаючи розщеплення піднебіння, уповільнення внутрішньоутробного росту, ретрогнатію, пупкові грижі, гіпоплазію тимуса, деформації скелета, в тому числі порушення розвитку довгих кісток та вплив на ріст та розвиток мозку.

Клінічні характеристики

Показання

Лікування чутливих до стероїдів неінфекційних запальних та алергічних станів кон’юнктиви, рогівки та переднього сегмента ока, включаючи реакції запалення у післяопераційному періоді.

Протипоказання

Підвищена чутливість до діючої речовини та/або до інших компонентів лікарського засобу.
Гострі неліковані бактеріальні інфекції.
Коров’яча та вітряна віспа та інші вірусні інфекції рогівки та кон’юнктиви (крім кератиту, спричиненого Herpes zoster).
Глаукома.
Грибкові захворювання структур ока.
Неліковані паразитарні інфекції ока.
Мікобактеріальні інфекції ока.
Гострий епітеліальний кератит, спричинений Herpes zoster (дендритний кератит).
Інфекції або травми, обмежені поверхневим епітелієм рогівки.
Застосування після видалення стороннього тіла з рогівки без ускладнень.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Дослідження взаємодії з іншими лікарськими засобами не проводили.

Одночасне застосування стероїдів для місцевого офтальмологічного застосування та місцевих нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ) може збільшити ризик виникнення ускладнень при загоєнні ран рогівки.

У пацієнтів, які отримували ритонавір або інші сильні інгібітори CYP3A4, концентрація дексаметазону у плазмі крові може бути підвищена (див. розділ «Особливості застосування»). Інгібітори CYP3A4 (включаючи ритонавір та кобісцитат) можуть знижувати кліренс дексаметазону, що призведе до більш тяжких небажаних ефектів та пригнічення функції надниркових залоз/синдрому Кушинга. Слід уникати таких взаємодій, якщо тільки перевага не перевищує підвищений ризик розвитку системних побічних ефектів, пов’язаних із застосуванням кортикостероїдів. У цьому випадку слід стежити за станом пацієнтів щодо розвитку системних небажаних ефектів кортикостероїдів.

Місцеве офтальмологічне застосування дексаметазону може призвести до додаткового підвищення внутрішньоочного тиску при його одночасному застосуванні з очними краплями, що розширюють зіницю (атропін або інші антихолінергічні засоби), що також можуть спричиняти підвищення внутрішньоочного тиску.

У разі одночасного застосування декількох лікарських засобів для місцевого застосування в око інтервал між їх введенням повинен становити щонайменше 5 хвилин. Очні мазі слід застосовувати останніми.

Особливості застосування

Лікарський засіб призначений тільки для місцевого офтальмологічного застосування. Його не слід застосовувати для ін’єкцій або внутрішньо.
Лікарський засіб не слід застосовувати без медичної перевірки. Його потрібно призначати тільки після біомікроскопічного огляду за допомогою щілинної лампи та тесту з використанням флюоресцеїну.
Лікарський засіб не є ефективним для лікування кератокон’юнктивіту Сьогрена.
Надмірне та/або тривале застосування кортикостероїдів для місцевого офтальмологічного застосування підвищує ризик ускладнень з боку очей та системних побічних ефектів. Якщо запалення не зменшується під час курсу терапії, необхідно використовувати інші види терапії для зменшення цих ризиків.
Тривале застосування місцевих офтальмологічних кортикостероїдів може призвести до підвищення внутрішньоочного тиску (очної гіпертензії) та/або розвитку глаукоми з ушкодженням зорового нерва, погіршенням гостроти зору та звуженням поля зору, а також до утворення субкапсулярної катаракти задньої камери ока.

При тривалому застосуванні кортикостероїдів в око пацієнтам слід регулярно контролювати внутрішньоочний тиск, а також стан рогівки і кришталика. У пацієнтів із підвищеним ризиком розвитку очної гіпертензії (наприклад, при наявності глаукоми в сімейному анамнезі або цукрового діабету) вимірювання внутрішньоочного тиску рекомендується проводити щотижня під час лікування.

Особливу обережність слід виявляти у дітей, оскільки ризик розвитку підвищеного внутрішньоочного тиску, спричиненого кортикостероїдами, у них може бути вищим, ніж у дорослих. Лікарський засіб не призначений для застосування дітям.

Синдром Кушинга та/або пригнічення функції кори надниркових залоз, зумовлені системною абсорбцією офтальмологічних препаратів дексаметазону, можуть спостерігатися після інтенсивного або тривалого безперервного лікування пацієнтів зі схильністю до таких розладів, включаючи дітей та пацієнтів, які приймають інгібітори CYP3A4 (у тому числі ритонавір та кобіцистат). У таких пацієнтів лікування слід відміняти поступово.
Кортикостероїди можуть зменшувати резистентність до бактеріальної, вірусної, грибкової або паразитарної інфекції і спричиняти їх розвиток та маскувати клінічні ознаки інфекцій, перешкоджаючи виявленню неефективності з боку антибіотиків. При стійкому утворенні виразок рогівки слід враховувати можливість грибкової інфекції. У разі виникнення грибкової інфекції слід припинити застосування лікарського засобу.
При гострих гнійних захворюваннях очей кортикостероїди можуть маскувати інфекції або поширювати існуючу інфекцію. Якщо лікування триває більш ніж 10 днів, слід контролювати внутрішньоочний тиск.
Кортикостероїди та НПЗЗ для місцевого офтальмологічного застосування можуть уповільнювати або затримувати загоєння ран рогівки. Їх одночасне застосування може підвищувати ризик ускладнень при загоєнні (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Застосування місцевих кортикостероїдів не повинно тривати довше тижня, за виключенням випадків ретельного нагляду та вимірювання внутрішньоочного тиску.
Відомо, що при наявності захворювань, які призводять до потоншання рогівки або склери, місцеве застосування кортикостероїдів може спричинити виникнення перфорацій.
При системному та місцевому застосуванні кортикостероїдів можуть траплятися випадки розладів зору. Якщо у пацієнта спостерігаються такі симптоми як розмитість зору або інші порушення зору, йому потрібно звернутися до лікаря-офтальмолога для встановлення можливих причин, серед яких можуть бути катаракта, глаукома або рідкісні захворювання, такі як центральна серозна хоріоретинопатія (ЦСХ), випадки якої траплялися після застосування системних або місцевих препаратів кортикостероїдів.
Застосування лікарського засобу не слід припиняти передчасно, оскільки раптове припинення місцевого лікування високими дозами стероїдів може призвести до загострення запалення ока.
Лікарський засіб слід застосовувати з особливою обережністю і тільки у поєднанні з антивірусною терапією при лікуванні стромального кератиту або увеїту, спричиненого Herpes simplex. Потрібно періодично здійснювати мікроскопію із застосуванням щілинної лампи.
Не рекомендується носити контактні лінзи під час лікування запалень ока.
Лікарський засіб містить бензалконію хлорид, що може поглинатися м’якими контактними лінзами та знебарвлювати їх. Слід уникати контакту з м’якими контактними лінзами. Однак, якщо на думку лікаря використання контактних лінз є прийнятним, пацієнта слід попередити про те, що необхідно знімати контактні лінзи перед застосуванням очних крапель і зачекати 15 хвилин після інстиляції, перш ніж знову їх одягати. Бензалконію хлорид також може спричиняти подразнення очей, особливо при симптомах сухості очей або захворюваннях рогової оболонки (прозорого переднього шару ока).

Лікарський засіб містить 2,703 мг фосфату на 1 мл очних крапель (див. розділ «Побічні реакції»).

Застосування у період вагітності або годування груддю

Вагітність

Належні або добре контрольовані дослідження, що дають змогу оцінити вплив місцевого офтальмологічного застосування дексаметазону на вагітних жінок, відсутні. Тривале або повторне системне застосування кортикостероїдів під час вагітності пов’язують із підвищеним ризиком затримки внутрішньоутробного розвитку та низькою масою тіла новонародженого, а також із підвищеним ризиком розвитку артеріальної гіпертензії, судинних захворювань та інсулінорезистентності в дорослому віці. Застосування високих системних доз кортикостероїдів наприкінці вагітності додатково підвищує ризик атрофії кори надниркових залоз плода. Немовлят, матері яких приймали значні дози кортикостероїдів протягом вагітності, необхідно ретельно обстежити на наявність ознак зниження функції надниркових залоз (див. розділ «Особливості застосування»). Репродуктивна токсичність була продемонстрована під час досліджень на тваринах після системного застосування. Офтальмологічне застосування 0,1% розчину дексаметазону призвело до аномалій плода у кролів. Лікарський засіб не рекомендується застосовувати у період вагітності.

Період годування груддю

Системне застосування кортикостероїдів призводить до їх появи у грудному молоці людини у кількості, що може впливати на дитину, яка знаходиться на грудному годуванні. Однак при місцевому застосуванні дексаметазону системний прояв є незначним. Невідомо, чи дексаметазон проникає у грудне молоко. Дані щодо механізму потрапляння дексаметазону в грудне молоко відсутні. Малоймовірно, що після застосування лікарського засобу матір’ю дексаметазон буде виявлятися в грудному молоці або буде здатний спричиняти/проявляти клінічні ефекти у немовлят. Проте не можна виключати ризик для дитини, яка знаходиться на грудному годуванні. Слід розглянути можливість тимчасового припинення годування груддю на час застосування лікарського засобу або припинення/утримання від лікування, зважаючи на потенційну користь від застосування лікарського засобу для матері та на користь від годування груддю для дитини.

Фертильність

Системне застосування кортикостероїдів може впливати на гормональну секрецію гіпоталамуса та гіпофіза, гаметогенез у яєчках та яєчниках, а отже, на фертильність. Досліджень щодо оцінки впливу дексаметазону на репродуктивну функцію при місцевому офтальмологічному застосуванні не проводили. Існують обмежені клінічні дані щодо впливу дексаметазону на репродуктивну функцію у чоловіків та жінок.

На моделях щурів, які перебували під дією хоріонічного гонадотропіну, не було виявлено побічного впливу дексаметазону на репродуктивну функцію.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Дексаметазон для місцевого офтальмологічного застосування не впливає або має незначний вплив на здатність керувати автотранспортом або іншими механізмами. Як і у випадку застосування інших офтальмологічних засобів, тимчасове затуманення зору або інші порушення зору можуть впливати на здатність керувати автотранспортом або іншими механізмами.

Якщо затуманення зору виникає під час закапування, пацієнту необхідно зачекати, поки зір проясниться, перш ніж керувати автотранспортом або механізмами.

Спосіб застосування та дози

Лікарський засіб призначений тільки для місцевого застосування (у кон’юнктивальний мішок).

Дозування

Дорослі (включаючи осіб літнього віку)

При тяжкому або гострому запаленні слід закапувати 1–2 краплі лікарського засобу у кон’юнктивальний мішок (-ки) ураженого ока (очей) кожні 30–60 хвилин (початкова терапія).

У разі позитивного ефекту дозу слід зменшити до 1–2 крапель лікарського засобу у кон’юнктивальний мішок (-ки) ураженого ока (очей) кожні 2–4 години.

У подальшому дозу можна зменшити до 1 краплі лікарського засобу 3–4 рази на добу, якщо цієї дози достатньо, щоб контролювати запалення.

Якщо бажаний результат не досягається впродовж 3–4 діб, може бути призначена додаткова системна або субкон’юнктивальна терапія.

При хронічному запаленні доза становить 1–2 краплі лікарського засобу у кон’юнктивальний мішок (-ки) ураженого ока (очей) кожні 3–6 годин або частіше, якщо це необхідно.

При алергії або незначному запаленні доза становить 1–2 краплі лікарського засобу у кон’юнктивальний мішок (-ки) ураженого ока (очей) кожні 3–4 години до досягнення бажаного ефекту.

Не слід припиняти лікування передчасно (див. розділ «Особливості застосування»).

Під час застосування лікарського засобу рекомендується постійно контролювати внутрішньоочний тиск.

Після інстиляції рекомендується обережне закриття повік або нососльозова оклюзія. Це знижує системну абсорбцію лікарських засобів, введених в око, що зменшує вірогідність виникнення системних побічних реакцій.

Якщо одночасно застосовується декілька лікарських засобів для місцевого застосування в око, інтервал між їх застосуванням повинен становити щонайменше 5 хвилин. Очні мазі слід застосовувати останніми.

Пацієнти з порушеннями функції печінки та/або нирок

Безпека та ефективність таким пацієнтам не встановлені. Однак через низьку системну абсорбцію дексаметазону після місцевого офтальмологічного застосування цього лікарського засобу в коригуванні дози немає необхідності.

Спосіб застосування

Перед застосуванням флакон слід добре струсити.

Щоб попередити забруднення кінчика крапельниці та вмісту флакона, необхідно дотримуватись обережності і не торкатися повік, прилеглих ділянок або інших поверхонь кінчиком флакона-крапельниці.

Діти

Безпека та ефективність застосування лікарського засобу дітям не встановлені.

Передозування

Про будь-які випадки передозування не повідомляли.

У разі гострого передозування при офтальмологічному застосуванні або у разі випадкового проковтування вмісту флакона, зважаючи на властивості/характеристики даного лікарського засобу, не слід очікувати додаткових токсичних ефектів.

У разі місцевого передозування лікарського засобу слід вимити його надлишок з ока (очей) теплою водою.

У разі випадкового проковтування показана симптоматична та підтримуюча терапія.

Побічні реакції

Найчастішою побічною реакцією, яка спостерігалася впродовж клінічних досліджень, було відчуття дискомфорту в очах.

Побічні реакції класифіковані за частотою: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100 і <1/10), нечасто (≥ 1/1000 і <1/100), рідко (≥ 1/10000 і <1/1000), дуже рідко (<1/10000), невідомо (частота не може бути оцінена на основі наявних даних). У межах кожної групи побічні реакції представлені у порядку зменшення їх ступеня тяжкості. Дані щодо побічних реакцій були отримані під час клінічних досліджень та впродовж постмаркетингового періоду застосування очних крапель дексаметазону.

Інфекції та інвазії:

рідко — інфекція очей (загострення або вторинна).

З боку імунної системи:

невідомо — реакції гіперчутливості.

З боку ендокринної системи:

невідомо — синдром Кушинга, пригнічення функції надниркових залоз (див. розділ «Особливості застосування»).

З боку нервової системи:

нечасто — дисгевзія; невідомо — запаморочення, головний біль.

З боку органів зору:

часто — відчуття дискомфорту в очах; нечасто — кератит, кон’юнктивіт, сухість очей, забарвлення рогівки, фотофобія, затуманення зору (див. розділ «Особливості застосування»), свербіж очей, відчуття стороннього тіла в очах, підвищена сльозотеча, незвичне відчуття в очах, утворення лусочок по краях повік, подразнення очей, гіперемія очей; рідко — субскапсулярна катаракта, глаукома, розлади поля зору; невідомо — виразковий кератит, підвищення внутрішньоочного тиску, зниження гостроти зору, ерозія рогівки, птоз повік, біль в очах, мідріаз.

Дуже рідко повідомляли про випадки кальцифікації рогівки у зв’язку з прийомом очних крапель, що містять фосфат, деякими пацієнтами, у яких була значно пошкоджена рогівка.

Травми, отруєння та процедурні ускладнення:

дуже рідко — перфорація рогівки.

Опис деяких побічних реакцій

Оскільки лікарський засіб містить кортикостероїд, то при наявності захворювань, що призводять до потоншання рогівки або склери, підвищується ризик перфорації, особливо після довготривалого застосування (див. розділ «Особливості застосування»).

Кортикостероїди можуть зменшувати резистентність до інфекцій та підвищувати ризик зараження інфекцією (див. розділ «Особливості застосування»). Без супутнього лікування при застосуванні місцевих офтальмологічних кортикостероїдів може ускладнюватися стан наявних інфекцій рогівки, а також небажаних інфекцій, таких як грибкова інфекція (Candida albicans) або вірусна інфекція (герпетичний кератит, спричинений Herpes simplex).

Повідомлення про підозрювані побічні реакції

Повідомлення про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь / ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їхнім законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій та відсутності ефективності лікарського засобу через Автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua.

Термін придатності

3 роки.

Умови зберігання

Зберігати при температурі не вище 25 °C у недоступному для дітей місці.

Після відкриття флакона лікарський засіб можна використовувати протягом 28 днів.

Упаковка

По 5 мл у флаконі, по 1 флакону-крапельниці в картонній коробці.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник

УОРЛД МЕДИЦИН ІЛАЧ САН. ВЕ ТІДЖ. A.Ш./

WORLD MEDICINE ILAC SAN. VE TIC. A.S.

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності

15 Теммуз Махаллеші Джамі Йолу Джаддесі №50 Гюнешлі Багджилар/Стамбул, Туреччина/

15 Temmuz Mahallesi Cami Yolu Caddesi No:50 Gunesli Bagcilar/Istanbul, Turkey.

Медексол краплі очні, суспензія 1 мг/мл, Уорлд Медицин (Україна, Київ)

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

МЕДЕКСОЛ

(MEDEXOL)

Склад

діюча речовина: dexamethasone;

1 мл суспензії містить дексаметазону 1 мг;

допоміжні речовини: полісорбат 80; гіпромелоза; динатрію фосфат, додекагідрат; кислота лимонна, моногідрат; бензалконію хлорид; натрію хлорид; динатрію едетат; вода очищена.

Лікарська форма

Краплі очні, суспензія.

Основні фізико-хімічні властивості: суспензія білого або майже білого кольору, можлива наявність осаду, що швидко переходить до стану суспензії при збовтуванні.

Фармакотерапевтична група

Протизапальні засоби, що застосовуються в офтальмології. Кортикостероїди. Дексаметазон. Код АТХ S01В A01.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Дексаметазон має виражену протизапальну дію зі зменшеними мінералокортикоїдними ефектами порівняно з деякими іншими стероїдами та є одним із найбільш сильнодіючих кортикостероїдів.

На даний час пояснення цієї властивості не знайдене.

Дексаметазон є одним з найбільш сильнодіючих кортикостероїдів; він у 5−10 разів більш потужний, ніж преднізолон, і в 25 разів більш потужний, ніж кортизон та гідрокортизон.

Фармакокінетика.

Абсорбція

Офтальмологічна біодоступність дексаметазону після місцевого застосування в око досліджувалася у пацієнтів, яким була проведена операція з видалення катаракти. Максимальний рівень дексаметазону у внутрішньоочній рідині, що дорівнює приблизно 30 нг/мл, досягався впродовж 90–120 хвилин. Далі відбувалося зниження концентрації з періодом напіввиведення 3 години. Системне поглинання після місцевого застосування є низьким.

Розподіл

Метаболізм

Виведення

Після внутрішньовенного введення 2,6% незміненої початкової речовини виявлялось у сечі. При цьому після прийому всередину (≤ 4 мг/д) протягом кількох тижнів 60% дози було відновлено як 6β-гідроксидексаметазон, а 5−10% − як додатковий метаболіт 6β-гідрокси-20-дигідродексаметазон. Незмінений дексаметазон у сечі не був виявлений. Системний період напіввиведення з плазми крові відносно короткий — 3−4 години, але у чоловіків може бути трохи довшим. Ця різниця була пов’язана не зі змінами системного кліренсу, а з різними об’ємами розподілу та масою тіла. Дексаметазон приблизно на 77−84% зв’язується з альбуміном плазми крові. Кліренс коливається від 0,10 до 0,25 л/год/кг, об’єм розподілу коливається від 0,576 до 1,15 л/кг. Біодоступність дексаметазону при пероральному застосуванні становить приблизно 70%.

Лінійність/нелінійність

Площа під фармакокінетичною кривою «концентрація–час» після перорального прийому дексаметазону підвищувалась лінійно до дози у діапазоні 0,5 мг−1,5 мг.

Особливі категорії пацієнтів

Фармакокінетика системного дексаметазону істотно не відрізняється у пацієнтів з порушенням функції нирок у порівняно зі здоровими суб’єктами.

Доклінічні дані з безпеки

Стандартних досліджень канцерогенності при застосуванні дексаметазону не проводили.

Стандартні дослідження фертильності при застосуванні дексаметазону не проводили.

Клінічні характеристики

Показання

Протипоказання

Підвищена чутливість до діючої речовини та/або до інших компонентів лікарського засобу.
Гострі неліковані бактеріальні інфекції.
Коров’яча та вітряна віспа та інші вірусні інфекції рогівки та кон’юнктиви (крім кератиту, спричиненого Herpes zoster).
Грибкові захворювання структур ока.
Неліковані паразитарні інфекції ока.
Мікобактеріальні інфекції ока.
Гострий епітеліальний кератит, спричинений Herpes zoster (дендритний кератит).
Гострі неліковані гнійні бактеріальні інфекції ока.
Інфекції або травми, обмежені поверхневим епітелієм рогівки.
Застосування після видалення стороннього тіла з рогівки без ускладнень.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Дослідження взаємодії з іншими лікарськими засобами не проводили.

У пацієнтів, які отримували ритонавір або інші сильні інгібітори CYP3A4, концентрація дексаметазону у плазмі крові може підвищитися (див. розділ «Особливості застосування»). Інгібітори CYP3A4 (включаючи ритонавір та кобісцитат) можуть знижувати кліренс дексаметазону, що призводить до посилення ефектів та пригнічення функції надниркових залоз/синдрому Кушинга. Слід уникати таких взаємодій, якщо тільки перевага не перевищує підвищений ризик розвитку системних побічних ефектів, пов’язаних із застосуванням кортикостероїдів. У цьому випадку слід стежити за станом пацієнтів щодо розвитку системних ефектів кортикостероїдів.

У разі одночасного застосування декількох лікарських засобів для місцевого застосування в око, інтервал між їх введенням повинен становити щонайменше 5 хвилин. Очні мазі слід застосовувати останніми.

Особливості застосування

Лікарський засіб призначений тільки для офтальмологічного застосування. Він не призначений для ін’єкцій або прийому всередину.

Лікарський засіб не слід застосовувати без медичної перевірки. Лікарський засіб повинен призначатись тільки після біомікроскопічного огляду за допомогою щілинної лампи та тесту з використанням флюоресцеїну.

Цей лікарський засіб не є ефективним для лікування кератокон’юнктивіту Сьогрена.

Надмірне та/або тривале застосування офтальмологічних кортикостероїдів підвищує ризик виникнення ускладнень з боку очей та може призвести до системних побічних ефектів. Якщо запалення не зменшується під час курсу терапії, необхідно використовувати інші види терапії для зменшення цих ризиків.

Тривале лікування кортикостероїдами для місцевого офтальмологічного застосування може призвести до очної гіпертензії та/або глаукоми з подальшим ушкодженням зорового нерва, погіршенням гостроти зору та звуженням поля зору, а також до утворення субкапсулярної катаракти задньої камери ока. При тривалому місцевому застосуванні кортикостероїдів в око у пацієнтів слід регулярно та часто контролювати внутрішньоочний тиск. Це особливо важливо для дітей, оскільки ризик очної гіпертензії, спричиненої кортикостероїдами, у дітей вище, ніж у дорослих. Лікарський засіб не показаний для застосування дітям. Пацієнти з глаукомою в сімейному або особистому анамнезі мають вищий ризик розвитку внутрішньоочного тиску, спричиненого кортикостероїдами. У пацієнтів з глаукомою контроль стану ока слід проводити щотижня.

При гострих гнійних захворюваннях очей кортикостероїди можуть маскувати інфекції або поширювати наявну інфекцію. Якщо лікування триває більш ніж 10 днів, слід контролювати внутрішньоочний тиск.

При системному та місцевому застосуванні кортикостероїдів можливі розлади зору. Якщо пацієнт має такі симптоми, як розмитість зору або інші порушення зору, його слід направити до офтальмолога для оцінки можливих причин, які можуть включати катаракту, глаукому або такі рідкісні хвороби, як центральна серозна хоріоретинопатія (CSCR), які спостерігались після застосування системних та місцевих кортикостероїдів.

Синдром Кушинга та/або пригнічення функції кори надниркових залоз, пов’язані з системною абсорбцією очних лікарських форм дексаметазону, можуть виникати після інтенсивної або довгострокової безперервної терапії у пацієнтів зі схильністю, включаючи дітей і пацієнтів, які отримували інгібітори CYP3A4 (зокрема ритонавір і кобіцистат). У цих випадках лікування слід поступово припинити.

Кортикостероїди можуть зменшувати резистентність до бактеріальної, вірусної, грибкової або паразитарної інфекції та маскувати клінічні ознаки інфекції, перешкоджаючи виявленню неефективності з боку антибіотиків.

Імовірність грибкової інфекції слід розглянути у пацієнтів зі стійкою виразкою рогівки, які отримували або отримують ці препарати. При розвитку грибкової інфекції терапію кортикостероїдами слід припинити.

Кортикостероїди для офтальмологічного застосування можуть сповільнювати загоєння ран рогівки. Також відомо, що НПЗЗ для місцевого застосування уповільнюють або затримують загоєння ран. Одночасне застосування НПЗЗ для місцевого застосування і стероїдів для місцевого застосування може збільшити ризик виникнення ускладнень при загоєнні ран (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Відомо, що при наявності захворювань, які призводять до потоншання рогівки або склери, місцеве застосування кортикостероїдів може спричинити виникнення перфорацій.

Лікування не слід припиняти передчасно через можливість рецидиву запального стану при раптовому перериванні застосування кортикостероїдів у високих дозах.

Лікарський засіб слід застосовувати з особливою обережністю і тільки у поєднанні з антивірусною терапією при лікуванні стромального кератиту або увеїту, спричиненого Herpes simplex; необхідно періодично здійснювати мікроскопію із застосуванням щілинної лампи.

Не рекомендується носити контактні лінзи під час лікування запалень ока.

Лікарський засіб містить бензалконію хлорид, який може спричинювати подразнення ока і, як відомо, знебарвлювати м’які контактні лінзи. Слід уникати контакту з м’якими контактними лінзами. Однак, якщо на думку лікаря використання контактних лінз є прийнятним, пацієнта слід попередити про те, що необхідно знімати контактні лінзи перед застосуванням очних крапель і зачекати 15 хвилин після інстиляції, перш ніж застосовувати контактні лінзи. Бензалконію хлорид може викликати подразнення очей, особливо при симптомах сухості очей або захворюваннях рогової оболонки (прозорого переднього шару ока).

Після застосування очних крапель показані такі заходи для зниження системної резорбції:

тримати повіки закритими протягом 2 хвилин;
закрити сльозову протоку пальцем на 2 хвилини.

Лікарський засіб містить динатрію фосфат, додекагідрат (див. розділ «Побічні реакції»).

Застосування у період вагітності або годування груддю

Період вагітності

Належні або добре контрольовані дослідження, що дають змогу оцінити вплив місцевого офтальмологічного застосування дексаметазону на вагітних жінок, відсутні. Підвищений ризик внутрішньоутробної затримки росту був пов’язаний з тривалим або повторним застосуванням кортикостероїдів протягом вагітності. Немовлят, матері яких приймали значні дози кортикостероїдів протягом вагітності, необхідно ретельно обстежити на наявність ознак зниження функції надниркових залоз (див. розділ «Особливості застосування»). Репродуктивна токсичність була продемонстрована під час досліджень на тваринах при системному застосуванні. Офтальмологічне застосування 0,1% розчину дексаметазону призвело до аномалій плода у кролів. Лікарський засіб не рекомендується застосовувати у період вагітності.

Період годування груддю

Системне застосування кортикостероїдів призводить до їх появи у грудному молоці людини у кількості, що може впливати на дитину, яка знаходиться на грудному годуванні. Однак, при місцевому застосуванні дексаметазону системний прояв є незначним. Невідомо, чи дексаметазон проникає у грудне молоко. Дані щодо механізму потрапляння дексаметазону в грудне молоко відсутні. Малоймовірно, що після застосування лікарського засобу матір’ю дексаметазон буде виявлятися в грудному молоці або буде здатний спричиняти/проявляти клінічні ефекти у немовлят. Проте не можна виключати ризик для дитини, що знаходиться на грудному годуванні. Слід розглянути можливість тимчасового припинення годування груддю на час застосування лікарського засобу або припинення/утримання від лікування, зважаючи на потенційну користь від застосування лікарського засобу для матері та на користь від годування груддю для дитини.

Фертильність

Досліджень щодо оцінки впливу дексаметазону на репродуктивну функцію при місцевому офтальмологічному застосуванні не проводили. Існують обмежені клінічні дані стосовно впливу дексаметазону на репродуктивну функцію у чоловіків та жінок.

На моделях щурів, які перебували під дією хоріонічного гонадотропіну, не було виявлено побічних впливів дексаметазону на репродуктивну функцію.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Дексаметазон для місцевого офтальмологічного застосування не має або має незначний вплив на здатність керувати автотранспортом або іншими механізмами. Як і у випадку застосування інших офтальмологічних засобів, тимчасове затуманення зору або інші порушення зору можуть впливати на здатність керувати автотранспортом або іншими механізмами.

Спосіб застосування та дози

Лікарський засіб призначений тільки для місцевого застосування (у кон’юнктивальний мішок).

Дозування.

Дорослі (включаючи осіб літнього віку).

При хронічних запаленнях доза становить 1–2 краплі лікарського засобу у кон’юнктивальний мішок (-ки) ураженого ока (очей) кожні 3–6 годин або частіше, якщо це необхідно.

Не слід припиняти лікування передчасно (див. розділ «Особливості застосування»).

Під час застосування лікарського засобу рекомендується постійно контролювати внутрішньоочний тиск.

Пацієнти із порушеннями функції печінки та/або нирок.

Спосіб застосування.

1. Вимити руки перед закапуванням.

2. Добре струснути флакон.

3. Для зручності сісти перед дзеркалом.

4. Відкрутити ковпачок. Слід бути обережним та нічого не торкатися крапельницею. Це може спричинити забруднення вмісту флакона.

5. Тримати флакон між вказівним і великим пальцями однієї руки догори дном.

6. Відхилити голову назад.

7. Відтягнути пальцем іншої руки нижню повіку.

8. Піднести край флакона до ока, не торкаючись його, та легенько натиснути на дно флакона вказівним пальцем, так щоб 1–2 краплі потрапили у проміжок між оком та повікою.

9. Закрити око та обережно натискати пальцем на внутрішній куточок ока біля носа протягом 2 хвилин. Це обмежує кількість лікарського засобу, що потрапляє у кров.

10. У разі необхідності слід повторити таку ж саму процедуру для іншого ока. Одразу ж після закапування щільно закрутити ковпачок на флаконі.

Якщо закапано більшу дозу, ніж потрібно, слід промити око теплою водою та не закапувати більше до моменту наступної дози.

Якщо дозу пропущено, слід закапати разову дозу, як тільки про це згадали. Але якщо настав час для наступної дози, то слід пропустити ту, про яку забули, і повернутися до звичайного режиму. Не слід застосовувати подвійну дозу.

Щоб попередити забруднення краю крапельниці та вмісту флакона, не слід торкатися повік, прилеглих ділянок або інших поверхонь краєм флакона-крапельниці. При зберіганні флакон необхідно тримати щільно закритим.

Після закапування очних крапель рекомендується нососльозова оклюзія або обережне закриття повік. Це знижує системну абсорбцію лікарського засобу, введеного в око, що зменшує вірогідність виникнення системних побічних реакцій.

У разі застосування більше одного місцевого офтальмологічного засобу інтервал між їх застосуванням повинен становити не менше 5 хвилин. Очні мазі слід застосовувати в останню чергу.

Діти

Безпека та ефективність застосування лікарського засобу дітям (віком до 18 років) не встановлені.

Передозування

Про будь-які випадки передозування не повідомляли. У разі гострого передозування при офтальмологічному застосуванні або у разі випадкового проковтування вмісту флакона, зважаючи на властивості/характеристики даного лікарського засобу, не слід очікувати додаткових токсичних ефектів.

У разі місцевого передозування лікарського засобу слід вимити його надлишок з ока (очей) теплою водою. У разі випадкового проковтування показана симптоматична та підтримуюча терапія.

Побічні реакції

Найчастішим побічним ефектом, який спостерігався впродовж клінічних досліджень, було відчуття дискомфорту в очах.

Побічні ефекти були класифіковані за частотою: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100 і <1/10), нечасто (≥ 1/1000 і <1/100), рідко (≥ 1/10000 і <1/1000), дуже рідко (<1/10000), частота невідома (неможливо оцінити частоту їх виникнення з існуючих даних). У межах кожної групи побічні ефекти представлені у порядку зменшення їх ступеня тяжкості. Дані щодо побічних ефектів були отримані під час клінічних досліджень та впродовж постмаркетингового періоду застосування дексаметазону, очні краплі та/або очна мазь.

Інфекції та інвазії:

рідко — очні інфекції (загострення існуючих або розвиток вторинних).

З боку імунної системи:

частота невідома — реакції гіперчутливості.

З боку ендокринної системи:

частота невідома — синдром Кушинга, пригнічення функції надниркових залоз (див. розділ «Особливості застосування»).

З боку нервової системи:

нечасто — дисгевзія; частота невідома — запаморочення, головний біль.

З боку органів зору:

часто — відчуття дискомфорту в очах; нечасто — кератит, кон’юнктивіт, сухий кератокон’юнктивіт, забарвлення рогівки, фотофобія, затуманення зору (див. розділ «Особливості застосування»), свербіж очей, відчуття стороннього тіла в очах, підвищена сльозотеча, незвичне відчуття в очах, утворення лусочок по краях повік, подразнення очей, гіперемія очей; рідко — субкапсулярна катаракта, глаукома, звуження полів зору; частота невідома — виразковий кератит, підвищення внутрішньоочного тиску, зниження гостроти зору, ерозія рогівки, птоз повік, біль в очах, мідріаз.

Травми, отруєння і ускладнення, пов’язані із процедурами:

дуже рідко — перфорація рогівки.

Опис деяких побічних реакцій.

Кортикостероїди можуть зменшувати резистентність до інфекцій та підвищувати ризик зараження інфекцією (див. розділ «Особливості застосування»).

Дуже рідко повідомлялося про випадки кальцифікації рогівки у зв'язку з прийомом очних крапель, що містять фосфат, деякими пацієнтами, у яких була значно пошкоджена рогівка.

Повідомлення про підозрювані побічні реакції.

Повідомлення про підозрювані побічні реакції, що виникли після реєстрації лікарського засобу, надзвичайно важливі. Це дає змогу постійно спостерігати за балансом користь/ризик лікарського засобу. Працівників системи охорони здоров’я просять повідомляти про будь-які підозрювані побічні реакції через національну систему повідомлень.

Термін придатності

3 роки.

Умови зберігання

Зберігати при температурі не вище 25 °C у недоступному для дітей місці.

Після відкриття флакона препарат використати протягом 4 тижнів.

Упаковка

Суспензія по 10 мл у пластиковому флаконі-крапельниці. По одному флакону-крапельниці в картонній коробці.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник

К.О. Ромфарм Компані С.Р.Л./

S.C. Rompharm Company S.R.L.

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності

м. Отопень, вул. Ероілор № 1А, 075100, округ Ілфов, Румунія/

Otopeni city, Eroilor str. № 1A, 075100, jud. Ilfov, Romania.

Заявник

ТОВ «УОРЛД МЕДИЦИН», Україна/

WORLD MEDICINE, LLC, Ukraine.

Медексол аналоги

Аналоги по діючій речовині