АКТУАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ:

Декасан (діюча речовина — декаметоксин) відповідно до АТС-класифікації відноситься до групи антисептичних та дезінфікуючих засобів. Він має широкий спектр протимікробної, протигрибкової та противірусної дії завдяки здатності взаємодіяти з фосфатними групами ліпідів цитоплазматичної мембрани мікроорганізмів та таким чином порушувати її проникність та призводити до руйнування клітини. Декаметоксин застосовується у клінічній практиці з 1970-х років та до наших днів з незмінно високою ефективністю, має широкий спектр показань до застосування.

Механізм дії декаметоксина

У результаті досліджень було встановлено, що декаметоксин діє бактерицидно на Pseudomonas aeruginosa, а також Escherichia coli та Micrococcus lysodeikticus. У зв’язку з тим, що декаметоксин є поверхнево-активною речовиною, він змінює проникність мембрани патогену, призводячи до деструкції та загибелі мікроорганізму, що зумовлює його бактерицидну дію (Shchetina V.N. et al., 1990). Бактеріостатична ж дія зумовлена наступними механізмами: інактивація екзотоксинів патогенів (Ковальчук В.П., 2002); зниження адгезії патогенних мікроорганізмів (Жорняк O.I. та співавт., 2010).
У дослідженні in vitro продемонстрована протигрибкова ефективність декаметоксину стосовно грибів роду Candida, що були виділені у хворих із хронічними захворюваннями кишечнику. Також встановлено, що лікарська стійкість до декаметоксину розвивається дуже повільно та не досягає високого рівня (Palii G.K., Ivanova S.A., 1986).

Ефективність застосування Декасану в хірургії

У нещодавньому клінічному дослідженні представлено досвід лікування 17 хворих з холангітом різного генезу із застосуванням антисептика Декасан. Відмічена клінічна ефективність препарату в комплексній терапії холангіту, підтверджена результатами бактеріологічного дослідження жовчі (Aripova N.U., Magzumov I.Kh., 2014).
Ефективнусть Декасану в лікуванні холангіогенного абсцесу печінки продемонстрована в клінічному дослідженні. Описані результати лікування 47 хворих з холангіогенним абсцесом печінки. У дослідженні доведена ефективність санації порожнини абсцесу Декасаном (Nychytailo M.I. et al., 2005).
Декасан пропонується до застосування в комплексному лікуванні інфікованого некрозу підшлункової залози та його ускладнень (Nichitailo M.E., 2010), а також у лікуванні гострої абдомінальної інфекційної патології різноманітного генезу (Fomin P.D. et al., 2009).
В іншому дослідженні представлені результати комплексної терапії 37 хворих, прооперованих у зв’язку з розвитком гострих абдомінальних хірургічних захворювань. 22 хворим проводилася місцева терапія 0,02% антисептичним розчином декаметоксину. Відмічено його позитивний вплив на перебіг захворювання, зниження частоти гнійно-септичних ускладнень, у тому числі у хворих, прооперованих з приводу гострого некротичного панкреатиту (Konovalov E.P., 2004).
Представлено досвід лікування 91 хворого з перитонітом різноманітного генезу із застосуванням антисептика Декасану. Відмічена виражена клінічна ефективність порівняно з іншими антисептиками в комплексному лікуванні перитоніту (Nazirov F.N., 2014).
На основі аналізу результатів досліджень було встановлено, що застосування розчину катіонного антисептика (у тому числі 0,02% розчину декаметоксину) для санації черевної порожнини дозволяє знизити мікробне забруднення при проведенні санації, а також завдяки цьому знижується частота післяопераційних ускладнень при хірургічному перитоніті та кількість випадків летальних наслідків (Boiko V.V. et al., 2012).
У 102 хворих була проаналізована ефективність Декасану в лікуванні гнійних інфекцій параректальної ділянки. Згідно з отриманими даним Декасан є ефективним препаратом для місцевої терапії даної патології (Zakharash M.P., 2011).
Також декаметоксин зарекомендував себе як ефективний лікарський засіб для попередження нагноєння післяопераційних ран після видалення параректальних або куприкових кіст (Klimenko A.N., Lukhimets A.D., 1982).
В одному з клінічних досліджень була вивчена ефективність Декасану в комплексній терапії некрозу м’яких тканин, у результаті якого розвинувся сепсис. Сепсис є тяжкою генералізованою інфекцією, яку викликають зазвичай патогенні бактерії. Він часто є причиною госпіталізації та летального наслідку. Досвід, отриманий у результаті дослідження, сприяв кращому розумінню патомеханізмів даного стану, розробці терапії, спрямованої на покращення загального стану хворих, а також обов’язкового включення місцевого застосування антибактеріальних та антисептичних засобів у гнійному осередку. У дослідження було включено 192 хворих (жінок — 103, чоловіків — 89). Відповідно до класифікації септичних станів (Chicago, 1991) хворих було розділено на 3 групи: 1-ша група — з локальною формою інфекції, 2-га група — із синдромом системної запальної відповіді (ССЗВ, англ. абревіатура SIRS), що тривав до 72 год, 3-я група — з різноманітними формами сепсису, у котрих ССЗВ тривав 72 год та більше. У хворих, у яких обробка рани проводилася розчином Декасану, відмічали зменшення вираженості болю, набряку тканин, ранню санацію рани та ранню появу в рані грануляцій. Запропонований авторами алгоритм лікування сепсису включає комплексний підхід до лікування інфекції шляхом раннього хірургічного втручання, інтенсивну підтримувальну терапію, етіотропну антибактеріальну терапію та місцеве застосування антисептичної терапії розчином Декасану. У результаті було зроблено висновок, що Декасан можна рекомендувати для дезінфекції шкіри, слизових оболонок та ран у вогнищах інфекції, викликаної бактеріями, грибами та найпростішими (Fuss J., 2016).
Декаметоксин також може застосовуватися для лікування опікової хвороби. В одному з клінічних досліджень була встановлена етіологія інфекційних ускладнень у 71 хворого з опіками тяжкого ступеня. Встановлено, що основними збудниками інфекції у хворих з опіковою хворобою є S. aureus (35,9%), A. baumannii (25%), P. aeruginosa (12,82%), P. mirabilis (5,12%). Доведено ефективну бактерицидну активність антисептичних розчинів Декасану, мірамістину, хлоргекседину. Стосовно стафілокока відмічено високі антимікробні властивості перев’язувальних матеріалів, до складу яких входять іони декаметоксину, хлоргексидину, фурагіну, срібла. Доведена клінічна ефективність застосування матеріалів, просочених антимікробним складом декаметоксину з карбоксиметилкрохмалем, оксиетилцелюлозою та полівінілацетатом, що застосовуються для профілактики та лікування інфекційно-гнійно-запальних ускладнень у хворих з опіками (Nazarchuk O.A., 2016).
В іншому дослідженні представлені результати спостереження 154 пацієнтів з відкритою черепно-мозковою травмою. Була підтверджена ефективність декаметоксину у хворих з гнійно-запальними ускладненнями (Pedachenko E.G. et al., 1992).
Декаметоксин уже багато років широко застосовується в якості антисептика в хірургії. Так, у клінічному дослідженні були продемонстровані переваги його застосування в лікуванні гнійних процесів на кисті (Kravets V.P., 1987) та в комплексному лікуванні ускладнених форм пароніхію (Palii G.K. et al., 1988).
Ще в одному дослідженні, у якому взяли участь 286 пацієнтів із гнійно-запальними захворюваннями пальців та кистей (196 пацієнтів (68,5%) — з панарицієм, 82 (28,7%) — з флегмонами та абсцесами, 6 (2,1%) — з фурункулами та 2 (0,7%) — з карбункулами, була підтверджена ефективність застосування декаметоксину у складі комплексного лікування даної патології (Fishchenko А. et al., 1992).

Ефективність декаметоксину в лікуванні захворювань органів дихання

Декаметоксин продемонстрував свою ефективність і в отоларингології. У клінічних дослідженнях була показана ефективність застосування декаметоксину при інгаляційному введенні в лікуванні неспецифічних захворювань респіраторного тракту у дітей (Kravets A.A. et al., 1976).
Декаметоксин продемонстрував ефективність у лікуванні захворювань слизової оболонки порожнини рота (Palii G.K. et al., 1975), а також у лікуванні хронічного тонзиліту (Zubovich A.P., 1978). У дослідженнях була визначена чутливість патогенної мікрофлори, виділеної у дітей із захворюваннями респіраторного тракту, до декаметоксину (Palii G.K., 1974). Декаметоксин може застосовуватися для передопераційної підготовки хворих з неспецифічними захворюваннями органів дихання (Lukhimets V.A., 1985).
Декаметоксин у комплексній терапії в поєднанні з антибіотиками є ефективним у лікуванні гнійно-запальних захворювань органів дихання (Radionov B.V. et al., 1986). Ефективність декаметоксину в комплексному лікуванні хронічного бронхіту також підтверджена клінічними дослідженнями. У дослідженні взяли участь 72 хворих із хронічним бронхітом (катаральним, гнійним, а також гнійним бронхітом, ускладненим гнійними деструктивними процесами). Усі хворі отримували комплексну терапію із застосуванням декаметоксину в якості місцевого антибактеріального засобу. У даному дослідженні встановлено, що включення до комплексної терапії декаметоксину є ефективним не лише за рахунок його прямої антисептичної дії, а й завдяки тому, що даний препарат знижує резистентність мікроорганізмів до антибіотиків (Lukhimets V.A., Pilipchuk V.N., 1990).
Декасан має дуже широкий спектр показань до застосування. Так, було запропоновано застосування декаметоксину в комплексній терапії хронічного гастриту в поєднанні із супутньою патологією жовчовивідних шляхів (Mokhun’ I.K. et al., 1982).

Безпека Декасану, встановлена в результаті досліджень

На теперішній час особлива увага приділяється безпеці застосування місцевих антисептиків та іх впливу на клітинний цикл, а також такі показники, як фрагментація ДНК та апоптоз. У дослідженні на щурах було продемонстровано, що Декасан при більш високій антимікробній ефективності є безпечнішим антисептиком, ніж мірамістин. Продемонстровано за допомогою проточної цитометрії, що декаметоксин виявляв мінімальний проапоптичний вплив на клітини рогівки щурів після 2 тиж застосування препарату. Також було відмічено, що зниження проліферації клітин було незначним, як і збільшення фрагментації ядерної ДНК. Це свідчить про відсутність цитотоксичного ефекту декаметоксину. При вивченні аналогічних параметрів після застосування мірамістину було виявлено зниження мітотичної активності клітин, значне збільшення фрагментації ДНК та підвищення апоптозу, що свідчить про більш високий профіль безпеки декаметоксину порівняно з мірамістином.
Проведено морфологічне дослідження для вивчення локального впливу на тканини. Спеціальний текстиль просочували сумішшю декаметоксину з модифікованими полісахаридами. За результатами дослідження було встановлено, що токсичний вплив антисептичного медичного текстилю, просоченого декаметоксином, на тканини макроорганізму відсутнє. У той же час спостерігався позитивний ефект на перебіг регенеративних процесів, епітелізацію ран, протинабряковий та протизапальний вплив (Nazarchuk O.A., 2013).

Висновки

Декасан — антисептик, показаний до застосування при широкому спектрі інфекційно-запальних захворювань. Його ефективність та безпека підтверджені у клінічних дослідженнях. Застосування Декасану для місцевої санації вогнища інфекції дозволяє знизити необхідність у застосуванні антибіотиків, а також підвищити чутливість мікроорганізмів до антибіотиків при їх поєднаному застосуванні з Декасаном. Даний препарат не спричиняє токсичної дії. Єдиним протипоказанням до застосування є індивідуальна непереносимість декаметоксину. Відсутні обмеження щодо застосування Декасану в період вагітності та годування груддю. Як поверхнево-активний катіонний антисептик Декасан несумісний з милом та іншими аніонними поверхнево-активними речовинами.

Декасан® розчин 0.2 мг/мл, Юрія-Фарм ТОВ (Україна, Київ)

IНСТРУКЦIЯ

для медичного застосування лікарського засобу

ДЕКАСАН^®

(DЕСАSАNUМ)

Склад

діюча речовина: декаметоксин;

1 мл розчину мiстить 0,2 мг декаметоксину;

допомiжнi речовини: натрiю хлорид, вода для ін’єкцій.

Лікарська форма

Розчин.

Основні фізико-хімічні властивості: прозорий безбарвний розчин.

Фармакотерапевтична група

Антисептичнi та дезінфекційні засоби. Код АТХ D08А.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Декасан чинить антимiкробну протигрибкову дію, концентрується на цитоплазматичнiй мембранi (ЦПМ) мiкробної клiтини i з'єднується з фосфатидними групами лiпiдiв мембрани, порушуючи проникнiсть ЦПМ мiкроорганiзмiв. Декаметоксин має виражений бактерицидний вплив на стафiлококи, стрептококи, дифтерiйну та синьогнiйну палички, капсульнi бактерiї та фунгiцидну дiю на дрiжджi, дрiжджоподiбнi гриби, збудники епiдермофiтiї, трихофiтiї, мiкроспорiї, еритразми, деякi види плiснявих грибiв (аспергiли, пенiцили), протистоцидну дiю на трихомонади, лямблiї, вiруцидну дiю на вiруси. Високоактивний вiдносно мiкроорганiзмiв, стiйких до антибіотикiв. Стiйкі до декаметоксину форми при тривалому застосуваннi утворюються повiльно i в незначній кількості. Бактерiостатичнi (фунгiстатичнi) концентрацiї подiбнi до його бактерицидних (фунгiцидних), вiруцидних, протистоцидних концентрацiй. У процесi лiкування препаратом підвищується чутливість антибiотикорезистентних мiкроорганiзмiв до антибiотикiв.

Дослідження in vitro, що було проведено на культурах клітин VeroE6, підтвердило, що декаметоксин у концентрації 0,2 мг/мл чинить виражену віруцидну дію по відношенню до вірусу SARS-CoV-2 (коронавірусу), який спричинює коронавірусну хворобу COVID-19, при тривалості експозиції в 60 секунд, що виражається у зниженні інфекційного титру вірусу.

Фармакокінетика.

Препарат практично не всмоктується слизовими оболонками, неушкодженою шкірою та рановою поверхнею.

Клінічні характеристики

Показання

Лiкування гнiйничкових бактерiальних та грибкових захворювань шкiри, мiкробної екземи, гнiйно-запальних уражень м'яких тканин (абсцеси, карбункули, флегмони, фурункули, гнійнi рани, панарицiї); стоматологiчні захворювання (стоматити, виразково-некротичний гiнгiвiт, дистрофiчно-запальна форма пародонтозу I-II ступеня у стадiї загострення).

Також показаний при абсцесi легенiв, бронхоектатичнiй хворобi, кiстознiй гiпоплазiї легенiв, ускладненiй нагноюванням, хронiчному бронхiтi у фазi загострення, хронiчному тонзилiтi, ангiнi, носiйствi стафiлококiв та дифтерiйних паличок, виразковому колiтi, парапроктитi.

У гiнекологiчнiй практицi — для лiкування кандидозу слизової оболонки пiхви, запальних захворювань генiталiй мiкробного походження, передпологової санацiї пологових шляхiв, лiкування пiсляпологового ендометриту.

Гнійно-запальні захворювання черевної та плевральної порожнин.

Для гiгiєнiчної дезiнфекцiї шкiри рук медперсоналу та гумових рукавичок пiд час обстеження хворих і виконання медичних манiпуляцiй та малих хiрургiчних втручань, передстерилiзацiйної дезiнфекцiї медичних iнструментiв та дiагностичного обладнання з металiв, гуми, полiмерних матерiалiв та скла.

Протипоказання

Iндивiдуальна гіперчутливiсть до компонентiв препарату.

Взаємодiя з iншими лiкарськими засобами та інші види взаємодій

Фармацевтична: декаметоксин є катiонною поверхнево-активною речовиною, тому вiн несумiсний з милом та iншими анiонними сполуками.

Фармакодинамічна: декаметоксин пiдвищує чутливість антибiотикорезистентних мiкроорганiзмiв до антибiотикiв.

Особливості застосування

Декаметоксин у концентрацiї, що застосовується в Декасанi^®, не має токсичної дiї. Тривале застосування Декасану не спричиняє жодних токсичних реакцiй. Пiдiгрiвання препарату до 38 °С перед застосуванням пiдвищує ефективнiсть дiї. При запальних явищах та при подразненнях шкіри препарат розводити дистильованою водою у співвідношенні 1:1 або 1:2.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Відсутні застереження щодо застосування у період вагітності або годування груддю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Відсутні застереження щодо впливу на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Спосiб застосування та дози

При гнiйних та грибкових ураженнях шкiри, гнійних ранах розчин застосовувати у виглядi промивань, примочок. Для лiкування проктиту i виразкового колiту теплий розчин вводити у виглядi клiзм по 50–100 мл 2 рази на добу до повного зникнення ознак гострого запалення. Норицi при хронiчному парапроктитi промивати Декасаном^® щодня протягом 3–4 дiб. Для промивання сечового мiхура у дорослих пацієнтів розчин декаметоксину застосовувати пiсля попереднього розведення 1:7 очищеною водою у дозi 500–600 мл (на курс лiкування 7–20 промивань).

Ураження слизової оболонки порожнини рота лiкувати шляхом аплiкацiї по 25–50 мл протягом 10–15 хвилин або полоскання (100–150 мл). Дистрофiчно-запальну форму пародонтозу I-II ступеня у стадiї загострення лiкувати шляхом iригацiї теплим розчином патологiчних карманiв ясен (50–70 мл) або аплiкацiй на ясна до затухання запальних явищ. Хворим з кандидозним ураженням слизової оболонки рота, виразково-некротичним гiнгiвiтом призначати полоскання порожнини рота (100–150 мл) 4 рази на добу протягом 5–10 днiв.

Лiкування кандидозу мигдаликiв, хронiчного тонзилiту проводити промиванням лакун пiднебiнних мигдаликiв (50–75 мл на промивання).

Санацiю носiїв стафiлококу, дифтерiйної палички проводити шляхом полоскання розчином зiва, промивання лакун, зрошування носоглотки, мигдаликiв. Лакуни промивати 3–5 разiв через день.

У дорослих при абсцесi легенiв, бронхоектатичнiй хворобi, кiстознiй гіпоплазiї легень, ускладнених нагноюванням, хронiчному бронхiтi у фазi загострення Декасан^® вводити ендобронхiально:

через мiкротрахеостому по 25–50 мл 1–2 рази на добу; через трансназальний катетер по 5–10 мл 1 раз на добу;
методом ультразвукових iнгаляцiй по 5–10 мл 1–2 рази на добу;
за допомогою лаважу трахеобронхiального дерева в об'ємi 100 мл.

Тривалiсть лiкування — 2–4 тижнi.

При лікуванні гнійно-запальних захворювань черевної та плевральної порожнин уражену ділянку заповнювати до країв Декасаном^® з експозицією не менше 10 хвилин. При необхідності, у тому числі при ушиванні «наглухо» (без дренажу), проводити багаторазове заповнення операційної порожнини з подальшим видаленням розчину до чистих промивних вод. Проточно-промивальне дренування порожнини виконувати за допомогою дренажів або пункційним методом.

Для лiкування мiкробних та грибкових трихомонадних уражень слизової оболонки пiхви Декасан^® використовувати у виглядi спринцювань (50–100 мл пiдiгрiтого до 38 °С препарату 3 рази на добу). У такий же спосiб проводити передпологову санацiю пологових шляхiв одноразово. Лiкування пiсляпологового ендометриту здiйснювати шляхом промивання теплим препаратом порожнини матки (150–200 мл) 2 рази на добу.

Знезаражування шкiри рук та гумових рукавичок проводити шляхом нанесення 5–10 мл препарату на попередньо вимиту поверхню, що пiдлягає дезінфекцiї, протягом 5 хвилин.

Очищенi медичнi iнструменти, загубники, трубки та обладнання дезінфiкувати шляхом занурення у розчин на 30 хвилин.

Діти

Застосовувати для лікування дітей віком від 12 років з хронiчним бронхiтом у фазi загострення, методом ультразвукових інгаляцій по 5–10 мл 1–2 рази на добу. При інших показаннях досвід застосування дітям віком до 18 років відсутній.

Передозування

У зв’язку з відсутністю всмоктування передозування не спостерігається.

Побічні реакції

У поодиноких випадках у деяких пацієнтів можлива підвищена iндивiдуальна чутливість. У таких осiб після застосування препарату можлива поява висипань на шкiрi, печіння, сухості, свербежу та інших місцевих алергічних реакцій, при ендобронхiальному введеннi може з’являтися вiдчуття жару за грудниною, що минає через 20–30 хвилин пiсля закiнчення процедури.

Термiн придатності

3 роки.

Умови зберiгання

Зберігати у недоступному для дiтей і захищеному вiд свiтла мiсцi при температурі не вище 25 °С. Не заморожувати.

Упаковка

По 50 мл або 100 мл, або 200 мл, або 400 мл у пляшках скляних. По 50 мл або 100 мл, або 250 мл, або 500 мл, або 1000 мл, або 2000 мл, або 3000 мл, або 5000 мл у контейнерах полімерних. По 2 мл або 5 мл у контейнері однодозовому; по 4 або 8, або 10, або 12 контейнерів у пачці.

Категорія відпуску

Без рецепта.

Виробник

ТОВ «Юрія-Фарм».

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності

Україна, 18030, Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Кобзарська, 108, тел. (044) 281–01–01.

Декасан® аналоги

Аналоги по діючій речовині